Війна вивертає нашу реальність, у якій ворог діє лише за одним законом — законом підлості. І якщо право по інший бік не працює, юристи діють в інший спосіб — теж беруть в руки зброю або займаються волонтерством. Зараз в юрфірмі Sayenko Kharenko в лавах ЗСУ та ТРо пребувають семеро юристів. Один з них — Євген Мірошников, який розповів свою історію, як він потрапив на схід країни.
— Євгене, коли ви вирішили захищати країну як військовий?
— Чесно кажучи, все було досить спонтанно і хаотично. В перші дні війни я вирішив відвести свою сім’ю у безпечне місце і повернутися до Києва. Таким місцем вибрали Закарпаття. Ми приїхали ввечері, а вже зранку під час сніданку представники воєнкомату вручили нам повістку. Ми й так збиралися стати на облік, проте нас випередили.
У воєнкоматі нам повідомили, що здійснюють набір до ТрО. Відповідно, будемо займатися питаннями контролю безпеки міста тощо. Ми погодилися, я погодив з партнерами Sayenko Kharenko, що перебуватиму в ТрО Закарпаття та паралельно працюватиму дистанційно. Регіон прихистив мою родину, тож, як кажуть, треба повернути йому борг.
>— Чи є у вас військова підготовка? Чи володієте зброєю?
— І так, і ні. Перед тим як стати адвокатом, я працював у правоохоронних органах. Навчався я на «мілітаризованому» факультеті податкової міліції, встиг пожити в казармі. Тож загальне розуміння було, але міліцейська служба — це все ж таки дещо інше. Там дещо інші концепції діяльності, більший акцент на «гуманітарні» питання нормативного регулювання та економіки.
Після звільнення з податкової міліції єдине, що мене пов’язувало з порохом, — я мисливець і не так сильно боявся пострілів як багато з тих, кого мобілізували разом зі мною.
— Де зараз служите, які завдання виконуєте?
— Після Великодня нас перевели на схід. Поки що знаходимося тут і сподіваємося, що батальйон буде переміщено туди, де ми зможемо виконувати завдання ТрО, до яких на готували.
— Чи багато юристів долучилися до лав ЗСУ чи ТрО?
— Так, лише серед колег з Sayenko Kharenko наразі семеро перебувають у лавах ЗСУ чи ТрО. Решта ж активно долучилися до волонтерської діяльності.
— Якби не служба, чим би займалися під час війни?
— Важко сказати. Скоріш за все поєднував би роботу з волонтерською діяльністю.
>— Чим війна є насамперед для вас особисто?
— Особисто для мене, це час, коли переживання за сім’ю та близьких виходить на рівень, який раніше навіть не розумів. Це час, коли просто знайомі можуть стати ближчими за друзів, а деякі близькі друзі стають нерукостислими.
— Що вас вразило найбільше від початку військової агресії рф?
— Підтримка колег, єдність співвітчизників та те, що навіть у таких умовах тупим людям продовжують надавати неспівставні повноваження.
Від редакції: Проєкт «Юристи в армії» — історії правників, які, незалежно від посад та регалій, взяли зброю до рук та стали на захист України. Ми переконані, що кожен, хто щось робить на користь української перемоги — на передовій чи в тилу, — по-своєму борець за незалежність України. Ми поважаємо кожну працю, яка наближає Україну до перемоги. Ми переконані, що юристів, які взяли зброю до рук, десятки, а може, й сотні. Ми будемо вдячні нашим читачам за інформацію про правників, які можуть стати героями рубрики «Юристи в армії».