20 грудня цього року Український інститут майбутнього (УІМ) презентував проєкт «Україна без рейдерства». Ольга Оніщук – керівниця програми «Правова безпека власності» УІМ виступила із доповіддю «Українське рейдерство: як впізнати ворога без «обличчя» і його перемогти?».
Спікерка наголосила на тому, що рейдерство наразі є чи не головним ворогом права власності в Україні. Одна з ключових проблем України — це відсутність чіткого визначення поняття «рейдерство» в кримінальному законодавстві. Наслідком цього є те, що жодна особа в Україні не отримала статус «рейдер» за рішенням суду та не була притягнута до кримінальної відповідальності за відповідний злочин. Фактично рейдерство є “ворогом без обличчя”.
Український інститут майбутнього пропонує розпочати експертну дискусію щодо доцільності криміналізації рейдерства в Україні та реалізації комплексних заходів для посилення механізмів превентивного захисту власників нерухомості та бізнесу.
Таке дослідження буде містити:
аналіз правової природи і суспільно-економічних ризиків цього явища крізь призму міжнародного досвіду та національних реалій, стратегічне бачення щодо основних кроків для подолання рейдерства в Україні.
Доповідачка звернула також увагу на те, що умовно рейдерство можна поділити на:
“біле” – проведення певних маніпуляцій з акціями компанії, які не порушують закон; “сіре” – застосування сумнівних правових засобів захоплення підприємства, які балансують на межі закону; “чорне” – використання відверто незаконних інструментів для захоплення компанії: тиск, залякування, підробка документів, підкуп посадових осіб тощо.
Крім того, варто виокремлювати грінмейл, тобто корпоративний шантаж. Грінмейл не вважається рейдерством, це радше інтелектуальний, формально легітимний корпоративний тиск, щоправда, не в кожній країні він рентабельний.
Пострадянський досвід
На Заході рейдерство здійснюється здебільшого з використанням законних методів. Говорячи про шляхи подолання рейдерства в Україні, пані Ольга наголосила на тому, що на пострадянському просторі майже в кожній країні спостерігався «чорний» рейдерський бум. Але тільки у Республіці Казахстан запроваджено криміналізацію рейдерства. Проте така норма виявилася мертвою через:
вузьке, виключно корпоративне тлумачення терміна «рейдерство», громіздку і досить складну нормативну конструкцію диспозиції статті.
Спікерка запропонувала використати досвід Республіки Казахстан у питаннях криміналізації рейдерства, щоб продукувати дієві, а не номінальні законодавчі зміни.
Вихідні позиції
Актуальність порушеного питання зумовлено, зокрема, тим, що за підсумками останнього дослідження Property Rights Alliance Україна посіла 106 місце серед 129 країн. Загальний бал України в The International Property Right Index за 2021 рік — 4,453 з 10. Найнижчий бал ми отримали у категорії «правове і політичне середовище» — 3, 211 з 10, найвищий за «право на фізичну власності» — 5, 755 з 10.
Українському рейдерству притаманні 4 основні ознаки:
організований характер, розподіл ролей, залучення спеціалістів різних професій; заволодіння чужою власністю шляхом вчинення низки пов’язаних між собою протиправних дій кримінального характеру (підробка документів, хабарництво, застосування фізичного та психічного насилля тощо); залучення до атаки корумпованих представників органів влади та правоохоронної системи; формальна легітимізація документів (наприклад, правочини з дефектами волі, результати реєстраційних дій, проведених з порушеннями законодавства) для юридичного прикриття рейдерського нападу та отримання контролю над чужим майном.
Враховуючи українські реалії, а саме не корпоративний, а кримінальний характер рейдерства, і пропонується криміналізувати це явище, підкреслила пані Ольга.
Серед причин українського рейдерства доповідачка назвала такі:
висока рентабельність незаконних захоплень, наявність значного попиту на захоплення чужого майна, сформованого під впливом усталеної суспільної думки про безкарність рейдерів; недосконалість законодавства, відсутність чіткого визначення поняття «рейдерство»; нестабільна політична ситуація, яка створює передумови для безкарної діяльності злочинних рейдерських організацій; корупція в державних інституціях: безпосередня участь посадових осіб органів влади у незаконних оборудках з чужим майном або сприяння в злочинній діяльності; інституційна слабкість судової влади та правоохоронної системи, відсутність спеціалізації та належної кваліфікації для ефективного розслідування та судового розгляду «рейдерських» справ; військова агресія, внаслідок якої відбувається неконтрольований процес перерозподілу власності на окремих територіях держави (в частині Донецької, Луганської областей, АР Крим та місті Севастополь); відсутність єдиної державної стратегії та комплексних механізмів протидії рейдерству; недостатній контроль держави за оформленням документів, які посвідчують право власності.
На жаль, в Україні офіційної статистики у справах про рейдерство не існує, оскільки різні ознаки цього явища розпорошено в різних статтях Кримінального кодексу України (КК України). Найближча з можливих – це стаття 2062 КК України. Проте за цією статтею станом на листопад 2021 році було обліковано 76 кримінальних правопорушень. Фігурантам 13 справ вручено повідомлення про підозру. У 4 кримінальних провадженнях обвинувальні акти було скеровано до суду.
8 кроків до України без рейдерства
Для посилення правових механізмів протидії рейдерству і ефективного захисту права власності в Україні було запропоновано реалізувати 8 кроків:
дати законодавче визначення поняттю «рейдерство» та встановити кримінальну відповідальність за такий злочин; закріпити підслідність «рейдерських» кримінальних проваджень за новоствореним Бюро економічної безпеки України; запровадити антирейдерський механізм «судовий титул власності», який матиме на меті унеможливити реєстраційні зловживання під час виконання судових рішень; затвердити Державну стратегію протидії рейдерству на 2022–2027 роки: створити послідовний план для здійснення комплексних заходів у напрямі ефективного захисту права власності в Україні; провести державний аудит нерухомості, розташованої на тимчасово окупованих та не підконтрольних Україні територіях; здійснити масштабну ІD-паспортизацію українців. Успішна реалізація цієї кампанії вирішить проблему підробки документів, що посвідчують особу, під час вчиненя нотаріальних чи реєстраційних дій щодо нерухомого майна; реалізувати проєкт «Оцифроване право — захищена власність», який дасть змогу оцифрувати значний масив відомостей про право власності, що містяться на паперових носіях; створити новий державний сервіс «Моє майно». Такий функціонал дасть можливість власникам нерухомості отримувати сповіщення про вчинення будь-яких реєстраційних дій зі своїми речовими правами та мати можливість заблокувати підозрілі майнові «операції».
Щоб реалізувати ці кроки, необхідно насамперед спочатку провести широку інформаційну кампанію серед населення, підсумувала Ольга Оніщук.
Із відео презентації ви можете ознайомитися за посиланням.
Нагадаємо, що Кабмін спростив процедуру розгляду скарг на рейдерство.