Про роботу Нової пошти під час війни, пріоритетність гуманітарних програм, перебудову логістики та динаміку відновлення перевезень «Юридичній практиці» розповіла Інна Хомич, директор із правових питань ТОВ «Нова Пошта‑Центр».
— Війна триває вже майже два місяці. Які були основні віхи в діяльності компанії за цей час? Наскільки вдалося налагодити стабільну роботу?
— 24 лютого ми всі прокинулися від вибухів, довгих сирен, повідомлень у месенджерах та телефонних дзвінків з єдиною страшною новиною: росія напала на Україну, почалася повномаштабна війна. Як і усі українці, наші співробітники теж були в шоці та паніці. Одні хапали дітей, тварин, документи та тікали з міст, не взявши із собою навіть найпростішого. Інші вибігали на вулиці й шукали безпечніші місця — підвали, метро. Треті залишалися вдома. Того дня відділення Нової пошти просто не відкрилися, бо люди не вийшли на роботу — всі боялися за своє життя, життя рідних і близьких людей.
Ще до війни власники Нової пошти вирішили, що, в першу чергу, вони будуть рятувати людей та боронити країну, а вже потім дбатимуть про свій бізнес. Тому саме цього дня власники перевели на потреби ЗСУ 25 млн гривень, а на наступний день віддали більше сотні фур та автівок Нової пошти на потреби військовим та волонтерам.
Саме у перші дні війни 90% нашої логістики трансформували на перевезення гуманітарних вантажів.
>
>
>Наші об’єми доставки за перший тиждень війни знизились на 95%. По-перше, через те, що людям стало просто не до замовлень, комфорту, подарунків, які доставляла Нова пошта. Усі рятувалися від небезпеки. По-друге, ми самі не мали доступу до багатьох наших терміналів та відділень через постійні обстріли, відсутність персоналу, який мігрував.
Тому ми повністю перебудували свою логістику, графіки роботи відділень та кур’єрської доставки. Ми почали доставляти найнеобхідніше: їжу, медичні засоби, одяг, засоби гігієни та особисті речі, які люди залишили, тікаючи від війни. Ми стали першою компанією, яка відновила свою роботу у перевезеннях.
Із початком війни ми у компанії перейшли на щоденне управління процесами, створили оперативний штаб. Ми запустили операційні дашборди та будуємо все управління на їх основі. Три рази на день співвласники Нової пошти та топ-менеджмент проводять зустрічі, на яких аналізуються якісні та швидкісні параметри та оперативно приймають рішення щодо подальших дій.
Ми відкривали відділення поступово та у тих населених пунктах, де це було більш безпечно, та день за днем розширювали географію мережі. За три тижні війни нам вдалося відновити п’яту частину нашої мережі — 2000 відділень по всій Україні. А ще через тиждень, у середині березня, ми вже підключили вуличні поштомати у найбільших обласних центрах. Також відновили кур’єрську доставку і забір із адреси.
В перших числах квітня ми відновили свою роботу у деокупованих Сумах та Сумській області. Там наразі працюють вже 50 відділень. З 11 квітня поновили роботу 8-ми відділень у Чернігові. Повністю уся мережа відділень відкрита у Чернівцях, Тернополі та Хмельницькому.
Загалом на сьогодні вже працює понад 4300 відділень, 7751 поштоматів та більше 6200 населених пунктів із кур’єрською доставкою. Ситуація в країні змінюється дуже швидко, тому ми оновлюємо графіки роботи тричі на день на своєму сайті: https://novaposhta.ua/news/rubric/2/id/10171.
Усі відкриті відділення працюють кожного дня, без вихідних. Більшість відділень відкриті з 8 або 9 до 18, але графік може відрізнятися через дію комендантської години. Там, де відкрито, надаються усі послуги, як і до війни.
У Харкові, наприклад, бомбардування не припиняються ні на день. Тому тут деякі наші відділення переорієнтовано виключно на видачу гуманітарної допомоги: продуктові набори, засоби гігієни, речі тощо.
Проте термін нашої доставки збільшився. Якщо раніше ми доставляли посилку наступного дня після її відправлення, то зараз цей процес триває від 2 до 3-5 днів.
Основною складністю є переповнені дороги, блокпости у кожному населеному пункті, перевірки документів у водіїв та вантажів, розбиті мости.
Багато магістральних шляхів зруйновано, і нам доводиться шукати нові логістичні шляхи. Крім того, в Україні діє комендантська година, а отже вночі автомобілі не завжди можуть заїхати до міста і тому чекають до ранку, що обмежує цілодобову доставку. Це все ускладнює пересування та, як наслідок, зростають терміни доставки.
Але ми постійно моніторимо ситуацію та маємо розгалужену мережу партнерів у регіонах. Завдяки цьому ми в режимі реального часу знаємо ситуацію у тому чи іншому населеному пункті. Рішення приймаємо швидко: сьогодні тут обстріли — отже не працюємо, не відкриваємо відділення, а тут спокійно – можна працювати.
Що стосується динаміки відправлень, то наш бізнес дуже постраждав від війни, як і економіка країни в цілому. Якщо до війни ми возили 1 млн посилок на день, то першого тижня військових дій ми перевозили лише 50 тис. посилок на день. Це в 20 разів менше. Але поступово підприємці починають відновлювати роботу й відправляти свої товари Новою поштою.
З 21 березня ми зафіксували вже 400 тис. відправок, із яких 70% складають онлайн-замовлення. Тобто 200 тис товарів за день почали замовляти українці онлайн. Це все ще менше, ніж було у довоєнний період, але спостерігається стійка динаміка зростання кількості онлайн-покупок.
Щоб українцям легше було орієнтуватися, які інтернет-магазини відновили свою роботу та де можна придбати необхідні товари, ми створили спеціальний лендінг та постійно його поновлюємо. Ми відновили роботу з інтернет-магазинами, аптеками, маркетплейсами, де українці можуть купувати з доставкою все, що їм потрібне, зокрема, ліки, продукти, засоби гігієни. Наразі Новою поштою доставляють вже понад 500 партнерів, серед них Фоззі, Епіцентр, Цитрус, ОЛХ, Liki24.
>
>— В чому Нова Пошта вбачає своє основне завдання у період воєнного стану?
— Наше завдання ми вбачаємо у підтримці українців та українського бізнесу. Ми хочемо, щоб бізнес мав можливість працювати, продавати свої товари і доставляти їх через Нову пошту. Натомість звичайні українці завдяки нашій роботі мають змогу підтримувати зв’язок із рідними та близькими людьми, відправляючи одне одному потрібні речі.
— До реалізації яких ініціатив (можливо волонтерських) долучилася компанія?
— Першим ми розширили можливості соціального проекту «Гуманітарна пошта», який започаткували ще у 2014 році: кожному учаснику (волонтерський організації) удвічі збільшили кількість безкоштовних відправлень та набрали нових учасників — організацій, які входять до територіальної оборони.
Крім цього, «Нова пошта Глобал» приєдналася до «Гуманітарної пошти» та запустила проєкт Humanitarian Nova Poshta з надання допомоги для тероборон та благодійних фондів України з усього світу. Будь-яка людина або організація із-за кордону може відправити одяг, теплі речі, військову амуніцію, медичні засоби та інші необхідні в умовах військового стану речі на наші склади за кордоном, а ми все безкоштовно доставимо в Україну.
Щодня ми безкоштовно перевозимо 250-300 тон гуманітарних вантажів із-за кордону. Це допомога із США, Великобританії, Франції, Німеччини, Румунії, Польщі, Туреччини та інших країн.
Ми стали одним із головних провайдерів з перевезення гумдопомоги з-за кордону та по Україні. І наразі вже перевезли 12000 тон гум допомоги. Це 600 фур.
З 20 квітня компанія «Новапей», фінансова компанія, яка входить до групи Нової пошти, буде перераховувати військовим 10 грн. з кожної оплати. Кампанія проводиться за підтримки Mastercard.
Крім цього, нещодавно ми приєдналися до Всесвітньої продовольчої програми ОНН (WFP): у рамках співпраці компанія отримує продукти харчування з країн Європи, формує з них продуктові набори та доставляє їх до населених пунктів, обраних ООН, насамперед — до гарячих точок України.
Станом на початок квітня (за один тиждень співпраці) Нова пошта підготувала та доставила близько 25 тис. продуктових наборів до Чернігівської, Дніпропетровської та Донецької областей. До кінця місяця Нова пошта доставить ще близько 300 тис. наборів до Харківської та Дніпропетровської областей.
>
>— Які плани компанії зірвала чи відтермінувала війна?
— До війни Нова пошта дуже динамічно розвивалася. Щорічно ми інвестували мільйони доларів у розвиток своєї інфраструктури, розширення мережі відділень та поштомаиів, у покращення свого сервісу для клієнтів. Звичайно, під час війни нам довелося відкласти інвестиційні програми до її завершення.
— Яким був цей час для вас особисто? Чому приділялась основна увага?
— Досвід, коли життя вибиває у тебе землю з-під ніг, примушує обнулитись, я переживаю не вперше. Але цього разу йдеться вже про загрозу фізичному існуванню, а не соціальному, як було попереднього разу. З одного боку, ти більше переживаєш за рідних і близьких тобі людей, а з іншого, всі перебувають у приблизно в однаковому становищі, тому намагаються бути максимально обережними і делікатними по відношенню один до одного. Ми стали допомагати абсолютно незнайомим людям, легко й просто розставатись з матеріальними речами, цінувати прості радості — сонячний ранок, чашка гарячої кафи, запах свіжого хліба.
Щоб не втратити здоровий глузд і здатність тверезо мислити, я намагаюсь дотримуватись свого буденного розпорядку дня та виконувати домашню рутину: прибирання, прання, прасування, приготування їжі. Ці прості речі дають можливість контролювати хоча б маленьку частину свого колишнього життя і вселяють надію, що ти справишся і з рештою своїх негараздів.
— Які ваші основні спостереження та висновки?
— Знаєте, є такий вислів: «Коли гримить зброя, закони мовчать»? Зараз у воєнний час приймається багато законів, деякі з них обмежують права та свободи громадян. Ми всі ставимося до цього з розумінням. Але вважаю, що не варто й зловживати нормами законів, щоб звільнитися від зобов’язань по відношенню до держави, роботодавця чи найманих працівників. Давайте керуватися також і загальнолюдськими законами та нормами моралі. Не варто за рахунок нужденних запасатися наперед «і печенням, і варенням». Адже жодні обставини не виправдають негідних вчинків.
Від редакції: Захист України — спільна справа для всіх громадян. Ми переконані, що кожен, хто щось робить на користь української Перемоги — на передовій чи в тилу, — по-своєму борець за незалежність України. Ми поважаємо кожну працю, яка наближає Україну до Перемоги. Ми будемо вдячні нашим читачам за інформацію про правників, чий приклад гідний наслідування, для висвітлення їх роботи в проєкті «Юристи і війна».