Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення положень стосовно вчинення нотаріальних та реєстраційних дій в процесі набуття прав на земельні ділянки, №6199, доповів голова підкомітету Комітету з питань аграрної та земельної політики Артем Нагаєвський.
Він повідомив, що метою законопроєкту, є:
спрощення процедури вчинення правочинів щодо переходу права власності на невеликі земельні ділянки сільськогосподарського призначення, уточнення положень законодавчих актів щодо процедури набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення.
Законопроєктом пропонується внести зміни до:
Земельного кодексу, Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Встановлена сьогодні процедура набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення є доволі складною, адже передбачає проведення перевірки нотаріусом набувача такого права численним вимогам закону.
Законопроєктом пропонується:
встановити правила, за яким перевірка відповідності набувача земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України не здійснюється при набутті у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення:
– для ведення садівництва площею, що не перевищує 0,25 га,
– для ведення особистого селянського господарства площею до 2 га, розташованих в межах населених пунктів. при укладенні правочину щодо переходу права власності на такі земельні ділянки їх набувач перед вчиненням правочину про перехід права власності заявляє про дотримання вимог, визначених цією статтею, шляхом подання нотаріусу, що посвідчує відповідний правочин, заяви; встановити, що площа земельних ділянок с/г призначення, що належать на праві спільної сумісної власності подружжю, враховується до загальної площі земельних ділянок лише того з подружжя (колишнього з подружжя), за ким зареєстровано право власності; надати можливість передачі переважного права купівлі земельної ділянки с/г призначення лише на певний строк. А не безстроково, як має місце зараз; встановити правила, за яким у разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з порушенням переважного права її купівлі, суб’єктом якого є юридична особа, і така юридична особа передала переважне право громадянину України (у тому числі після зазначеного продажу земельної ділянки), громадянин, якому передане переважне право, має право пред’явити до суду позов про переведення на нього прав та обов’язків покупця в порядку, визначеному частиною четвертою статті 130-1 цього Кодексу; розширити перелік осіб, яким заборонено набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Включивши до нього учасників (акціонерів, членів) або кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб, до яких застосовано санкції; визначити підставами для незастосування відмови у державній реєстрації прав у випадку, коли обтяженням є: намір власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення щодо її продажу. Або переважне право купівлі такої земельної ділянки, передане іншій особі на підставі відповідного правочину; заборона передачі особою, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду; встановити, що у разі державної реєстрації набуття права власності на земельну ділянку с/г призначення за суб’єктом переважного права чи припинення права оренди одночасно проводиться державна реєстрація припинення переважного права купівлі такої земельної ділянки, зареєстрованого в Державному реєстрі прав, без подання відповідної заяви заявником.
Проєкт Закону зареєстровано за №6199. “За” – 249 – законопроєкт прийнято за основу.
Читайте також: ВРУ надішле звернення до ООН щодо неприйнятності військового шантажу з боку РФ.