Відвідавши український ліс, люди іноді можуть побачити моторошну картину – настромлені на шпичаки кущів останки тушок мишей та інших гризунів. Однак це – робота не кішки, і не «чупакабри». Це — ознака того, що поблизу живе рідкісний птах – сорокопуд сірий.
Сорокопу́д сі́рий (Lanius excubitor) — птах родини Сорокопудові ряду Горобцеподібні, один з 4 видів роду у фауні України. Загальна довжина тіла — близько 240 мм, маса тіла — 57-80 г.
Пісня — тиха щебетлива трель, поклик — уривчасте «чек — чек — чек», яке нагадує скрекотання сороки.
Гніздовий ареал охоплює Північну Америку, Азію, Європу та Північну Африку. Через територію України проходить південна межа гніздового ареалу. Гніздиться в усіх поліських (Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська, Чернігівська і Сумська) та прикарпатських областях (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька і Закарпатська). Є інформація про випадки гніздування на Полтавщині, Хмельниччині та Вінниччині. В осінньо-зимовий період трапляється на всій території України.
Читайте також: В Ужгороді оселилися екзотичні птахи (ФОТО)
Найоптимальнішими для гніздування є зволожені біотопи (болота, луки), де є масиви чагарників чи окремі кущі. Гніздиться також на великих лісових галявинах, згарищах, лісосіках, узліссі. Гнізда влаштовує на кущах чи невеличких деревах. У кладці зазвичай 5-7 яєць, рідше 8-9. Інкубація триває близько 15 діб. Пташенята залишають гніздо у віці 19-20 днів, а стають самостійними ще через 2 тижні. Перші молоді льотні птахи трапляються вже в середині червня. Основу живлення складають великі комахи, ящірки, дрібні птахи, мишоподібні гризуни. Це — осіло-кочовий вид. Восени та взимку частина птахів переміщується в південному напрямку, досягаючи південних областей України. Кочівлі тривають протягом жовтня — березня.
Дослідник неодноразово натрапляв на криваві «консерви», які птахи роблять з впольованих ними гризунів. Одного разу вчений сфотографував голову полівки звичайної, яку хижак настромив на гілку глоду. За його словами, сорокопуди відзначаються неабиякою агресивністю.
Войовничого птаха занесено до Червоної книги України (1994, 2009). Охороняється у НПП Шацькому, «Прип`ять-Стохід», Карпатському біосферному заповіднику, природних заповідниках Поліському, Рівненському та «Розточчя».