16 грудня Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі “Яхимович проти України” (заява №23476/15).
Рішення ЄСПЛ
Заявник перебуває під вартою. Він був засуджений за замовлення вбивства пана. Вбивство було нібито «здійснено» особою, яку заявник знайшов через свого друга, після чого заявник заплатив.
Посилаючись на статтю 6 (право на справедливий суд) Конвенції, заявник скаржився на те, що став жертвою поліцейської провокації.
ЄСПЛ встановив порушення пункту 1 статті 6 у зв’язку з тим, що національні суди не розглянули належним чином заяву заявника про підбурювання поліції
Справедлива сатисфакція:
моральна шкода: 3600 євро витрати та витрати: 5000 євро
Окрема думка Ганни Юдківської
З цього приводу суддя ЄСПЛ від України Ганна Юдківська заявила, що має окрему думку. Вона зауважила:
це перше рішення проти України щодо поліцейської провокації і вимоги до судів перевіряти належним чином скарги щодо провокації, ця справа відрізняється від «традиційних» категорій, де злочини часто провокують – обіг наркотиків та корупція, мова йшла про вбивство.
Тому суддя й висловила свою незгоду із колегами в окремій думці.
Вона вказала, що після біблійної історії про перше підбурювання (йшлося про злочин Єви), правова доктрина взяла до уваги:
маніпулятивність людської природи та величезні можливості влади вплинути на людину та переконати її стати злочинцем, дійшла висновку, що слідчі органи не повинні перевіряти здатність особи протистояти спокусі вчинити злочин, якщо їй надається така можливість.
Вільна воля людини може бути підірвана та піддана маніпуляціям, і тому вона не може нести відповідальність за дії, вчинені, коли її волею маніпулювали. Це називається «провокація». Слідчі тактики, у тому числі провокаційні, можуть бути використані для розкриття злочину, але не для його створення…
Але суддя Юдківська вважає, ця справа не підпадає під категорію «провокації».
Зокрема суддя зазначає, що:
можна уявити, що нібито корумпованого чиновника можна «спровокувати» чи «спонукати» взяти хабар від конкретної особи за певну дію, або що наркодилера можна «спонукати» до продажу наркотиків агенту поліції. те ж саме стосується і кіллера – agent provocateur може легко «утворити» злочин, запропонувавши заплатити тому, хто цим заробляє на життя, щоб він скоїв вбивство.
«Найнеприємнішою ознакою» провокації є те, що «уряд, використовуючи заохочення, більше не перебуває в нейтральній позиції щодо своїх громадян та вибору, який вони роблять». …
Однак, суддя Юдківська зауважує:
важко уявити, що когось можна «спонукати» чи «заохотити» чи «переконати» підбурити і сплатити за вбивство, яке він ніколи не передбачав.
Незважаючи на мою незгоду, це рішення дає українським судам чіткі вказівки, яким чином підходити до справ із можливою провокацією