Сьогодні Андрій Козлов опублікував у facebook свої поради щодо фіксування та розповсюдження інформації про ворожі удари. Пан Андрій відомий захистом інтересів українського уряду та Міноборони в судових справах, пов’язаних з катастрофою літака Ту-154М над Чорним морем 2001 року, коли авіакомпанія “Сибір” позивалась про відшкодування 15,32 млн доларів США. Довести провину України їй не вдалося.
Наводимо текст порад: що важливо НЕ показувати у разі ураження уламками збитої ракети/літака або просто їх падіння:
Спойлер: в ідеалі – НІЧОГО, особливо у перші кілька годин. Категорично НІКОЛИ не можна публікувати НІЯКІ сліди зенітних ракет у небі.
Ось це тільки після перемоги або остаточного усунення загрози нальотів. З поправкою на час/місце зйомки та вітер ці сліди можуть надати противнику деяку корисну додаткову інформацію. Оскільки для більшості всі ракети — одне й те саме, не можна публікувати НІЯКІ сліди ракет.
Аналогічно – де, які і скільки звуків було чутно у прикритому ППО небі. Вам здалося. Момент ураження та падіння уламків після нього – вкрай небажано, особливо перші 6-8 годин.
Розліт і траєкторії польоту уламків тут — здебільшого випадкові у досить широкій конусоподібній ділянці повітря з основою на суші. “Припускаю” також, що противнику відомий час і місце знищення їхнього “виробу”, після якого вниз полетіли уламки. Інша річ, що мало хто на землі може одразу правильно оцінити, що прилетіло. Міг же бути і снаряд, правда? А це вже не можна позиціонувати в жодному разі.
Коротше, ідеально – не публікувати одразу про ворожі удари НІЧОГО, а залишити це фахівцям.
З ними слід спочатку поділитися своїми матеріалами та спостереженнями. І разом вибрати, які з них не несуть додаткових загроз, а лише свідчать про злочини проти українців.