Положення частини 7 статті 59 КАС України про те, що представник може додати на підтвердження свої повноважень довіреність або ордер в електронній формі, підписані належним електронним підписом, слід застосовувати як додаткову конституційну гарантію, передбачену статтями 55 та 129 Конституції України.
На цьому наголосив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 10 лютого 2022 року у справі № 560/11791/21.
Зокрема, в постанові КАС ВС звернув увагу судів, що правила засвідчення копій довіреностей в паперовій формі, неможливо застосувати до електронних доручень, які формують учасники спору в підсистемі «Електронний суд».
Обставини справи
Позивачка у спорі з виконавчим органом міськради, оскаржила в касаційному порядку до ВС ухвалу апеляційного суду, якою повернуто її апеляційну скаргу на ухвалу місцевого суду.
Апеляційний суд повернув апеляційну скаргу, посилаючись на частину 2 статті 59 КАС України, оскільки вона підписана особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено в установленому законом порядку.
Зокрема, апеляційну скаргу з кваліфікованим електронним підписом подав від імені позивачки її представник через систему «Електронний суд», долучивши копію довіреності, сформовану з таким же підписом у цій системі.
Проте суд вказав, що в матеріалах справи відсутні оригінал чи нотаріально посвідчена копія довіреності на ім’я представника.
Висновки ВС
КАС ВС не погодився з таким висновком апеляційного суду, та звернув увагу, що правила засвідчення копій довіреностей в паперовій формі, неможливо застосувати до електронних доручень, які формують учасники спору в підсистемі «Електронний суд».
ВС нагадав, що звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов’язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет» є альтернативою такого звернення документами, оформленими в паперовій формі. Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (в редакції рішення РСУ №17 від 2 березня 2018 року) електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису.
«Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд». Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему «Електронний суд». При цьому користувачі не мають можливості будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою «Електронний суд» самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника» — зауважив КАС ВС.
Довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ, не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді. При цьому, у випадку звернення до суду через підсистему «Електронний суд» суди мають перевіряти відповідність вчиненої представником дії наданому представнику обсягу повноважень, визначеному в електронному дорученні.
«Сучасний стан електронного судочинства в Україні, враховує передові світові стандарти у сфері інформаційних технологій, дозволяє зробити його використання для особи зручним, а суду уникати надмірного формалізму під час забезпечення доступу такої особи до правосуддя» — констатував КАС ВС.
ВС скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу для продовження розгляду.
Також читайте: КАС ВС застосував презумпцію правомірності рішень платника податків у спорі щодо застосування ставки акцизного податку