Внесення суб’єктами декларування завідомо недостовірних відомостей до електронної декларації перешкоджає здійсненню фінансового контролю за їх майновим станом контролювальними органами та шкодить ефективній протидії корупції. Зважаючи на негативні наслідки, які зумовлює декларування недостовірної інформації, законодавець встановив кримінальну протиправність такого діяння, яка є юридичним вираженням його суспільної небезпеки.
Це зауважив Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду в постанові від 12 березня 2024 року у справі № 676/4489/22.
За обставинами справи
Вироком міськрайонного суду, який залишив без змін апеляційний суд, депутата районної ради визнано винним та засуджено за частиною 1 статті 366-2 КК України, оскільки він як суб’єкт декларування умисно, з метою приховання дійсної інформації щодо отриманих доходів за 2020 рік, вніс до декларації завідомо недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму, що перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, яку засвідчив власним кваліфікованим електронним підписом.
У касаційній скарзі засуджений стверджував, що він не приховував інформацію про доходи, діяв без прямого умислу на це, а тому в його діях немає складу інкримінованого правопорушення.
Висновки ВС
ККС ВС зауважив, що перед безпосереднім внесенням відомостей до декларації, в тому числі про об’єкти декларування, суб’єкт декларування ознайомлюється з правилами заповнення форми декларації. Перед підписанням декларації суб’єкт декларування попереджається про відповідальність за декларування недостовірної інформації.
ККС ВС погодився з висновками судів, що депутат районної ради, який був суб’єктом декларування, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, умисно вніс до щорічної декларації за 2020 рік недостовірні відомості з метою приховання дійсної інформації щодо отриманих доходів.
ВС врахував таке:
засуджений має певну кількість об’єктів декларування, частину з яких задекларував, а деякі залишились незадекларованими; він був письмово ознайомлений з вимогами антикорупційного законодавства; відомості, вказані в декларації, відрізняються від достовірних на суму, що перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, та свідчать про те, що особа не могла не усвідомлювати внесення неправдивих відомостей та що це не є опискою чи помилкою в підрахунку; сплата податків з отриманого доходу не звільняє від відповідальності за недекларування майна, від оренди якого отримано цей дохід; недостатність практичних навичок роботи на комп’ютері не виправдовує внесення до декларації недостовірних відомостей, зокрема вибіркове зазначення об’єктів декларування.