ІХ Міжнародний форум з інтелектуальної власності продовжив роботу в онлайн-форматі наступною сесією, яка була присвячена питанням антиконтрафактних стратегій та судового захисту. Модератором сесії виступив Ярослав Огнев’юк, партнер Sayenko Kharenko. Він подякував Збройним Силам України та всім волонтерам, зусиллями яких Україна наближає день своєї перемоги та надає можливість подібним професійним платформам обмінюватись знаннями та продовжувати вдосконалювати сферу інтелектуальної власності в цей непростий час.
Леонід Муромцев, начальник відділу ведення митного реєстру та організації заходів сприяння захисту прав інтелектуальної власності Управління нетарифного регулювання Держмитслужби поділився з колегами воєнними реаліями імпорту та боротьби з контрафактом. За його словами, коли почалась війна, всі державні органи (в тому числі митниця) перестали функціонувати у звичайному режимі, який діяв до воєнних дій. На сьогоднішній день в Україні функціонують лише 37 пунктів пропуску для автомобільного сполучення. Офіційно закриті 117 пунктів пропуску, переважно на кордоні з Біларуссю та рф. Також офіційно закриті всі пункти пропуску авіаційного сполучення й фактично не працюють пункти пропуску для морського сполучення – лише на зерновий коридор. «Якщо раніше ми вважались транзитною державою й отримували значні бюджетні надходження надходження, то зараз цього немає. Впали також показники імпорту: якщо в 2021 році було ввезено товарів вагою 74 млн тон, то в 2022 році вага ввезених товарів становить 37 млн тон» – вказує спікер. По вартості імпорт також впав – на 19 %.
Максим Убоженко, головний інспектор 1-го відділу (протидії злочинам у сфері обігу протиправного контенту і телекомунікацій) 1-го управління (оперативного реагування) Департаменту кіберполіції Національної поліції України розповів про роботу кіберполіції, що залучені в захисті інтелектуальної власності. За його словами, загальний штат відповідної структури – близько 800 осіб, але напрямки їхньої роботи досить різні й часто не перетинаються. Управління оперативного супроводження містить 7 відділів: відділ протидії злочинам у сфері обігу протиправного контенту і телекомунікацій, відділ протидії злочинам у сфері банківських систем, відділ протидії різновидам онлайн-шахрайства, відділ кібербезпеки, відділ супроводження загального кримінального напрямку, відділ захисту критичної інфраструктури, а також відділ по здійсненню оперативного супроводження особливо важливих справ. «Безпосередньо моя лінія роботи – це інтелектуальна власність і протиправний контент. Сюди входить оперативне супроводження за статтями 176 і 229 Кримінального кодексу України» – поділився пан Убоженко. Загалом на даній лінії в центральному апараті Національної поліції працює дві особи, а на всій території України по всім підрозділам та регіонам – близько 50 співробітників. Це досить велике навантаження на кожного такого співробітника, адже вони обслуговують повністю лінію протиправного контенту та супроводжують кримінальні провадження по всім статтям, які закріплені за нашим напрямком – резюмував експерт.
Валерій Зимогляд, прокурор Офісу генпрокурора України зі своєї сторони відзначив, що проблема контрафакту дуже гостро сьогодні стоїть в нашій державі. На його думку, це фактично впливає на інвестиційний клімат нашої держави, на зниження позитивного інвестиційного клімату та подальшу тінізацію економіки, а також зменшення надходжень до бюджету. Водночас, контрафактний товар, наприклад неякісні лікарські засоби, посягають на життя та здоров’я нашого населення. Роль прокуратури в цьому, за словами пана Зимогляда, базується на трьох великих китах: координація з правовласниками, координація з правоохоронними органами, а також запровадження нормативних актів, які не тільки сприятимуть у розслідуванні кримінальних правопорушень у сфері інтелектуальної власності, але й будуть запобігати можливості розповсюдження контрафактних товарів.
Інна Голова, завідувач лабораторії економічних досліджень та досліджень у сфері інтелектуальної власності ДНДЕКЦ МВС України розповіла про сучасну судову експертизу у сфері IP очима судового експерта. Експерт зауважила, що у Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Мін’юсту № 53/5 від 08.10.1998 до орієнтовного переліку питань включені питання в залежності від напрямків досліджень. Зміну цих питань, на думку Інни Голови, доцільно проводити після консультацій з судовим експертом чи експертною установою. У своєму виступі пані Інна також фокусувалась на найбільш важливих питаннях, які ставляться перед судовими експертами з боку учасників судового процесу, але не завжди ставляться коректно, й пояснила як виправляти подібні помилки. «Судова експертиза у сфері інтелектуальної власності, якщо ми говоримо про кримінальні справи – це тандем правовласника або його представника, слідчого і судового експерта, – відзначає спікерка. – Прошу зрозуміти, що без нормальної комунікації і без нормальної роботи кожної ланки у цьому тандемі ми не зможемо виконати роботу якісно!».
Олександр Козирєв, керівник юридичного відділу Bayer поділився досвідом боротьби з контрафактом, а також участю в судових спорах щодо захисту патентних прав на лікарські засоби. За його словами, сьогодні ситуація з контрафактом в Україні драматично погіршилась, й про це можна говорити не лише відносно ринку лікарських засобів. Також треба звернути увагу на засоби захисту рослин і про насіння. «Протягом п’яти років в компанії склалась така позиція: якщо питанням контрафакту не займатись проактивно й не реагувати на виклики сірого імпорту та місцевих підробок – це перш за все втрати для компанії. Тому особисто ми займаємось цим проактивно, а це й моніторинг столиці України, й проактивні дії по регіонах, сприяємо правоохоронним органам щодо розслідування наявних справ» – відзначає пан Козирєв. Компанія дивиться на проблему контрафакту крізь призму безпеки для пацієнтів. Адже це не тільки фінансові, але й іміджеві втрати для кожного фармацевтичного бізнесу!
Вікторія Сопільняк, партнер «Дубинський і Ошарова», базуючись на свій експертний досвід, розповіла колегам як відбувався розвиток судової IP-практики протягом останнього року. Спікерка розглядала як досвід України, так і зробила дослідження щодо інших юрисдикцій. Пані Вікторія щиро подякувала всім експертам, завдяки яким, попри ті важки умови, в яких ми сьогодні знаходимось, система працювала і, навіть, в багатьох випадках, досягався ефективний захист прав правовласників. З точки зору спікерки, протягом останнього року було декілька цікавих позицій Верховного Суду, які вплинули на розвиток відповідної практики. Серед судових кейсів, на які експерт рекомендує звернути увагу, це справи № 910/5028/21, № 910/10855/20, № 910/17860/21, № 760/4277/17.
Завершуючи сесію, Антон Капітоненко, старший юрист Baker McKenzie розповів про IP-кейси Європейської комісії та Суду ЄС. Такі справи часто є доволі академічними у порівнянні з рішеннями судів в англо-саксонській системі і, до того ж, не є джерелом права в нашій правовій системі. Але, за переконанням спікера, вони є цікавими для розуміння того, в якому напрямку рухається тлумачення норм в Європейському Союзі у сфері інтелектуальної власності і корисними для розуміння того, які зміни з високою долею ймовірності чекають і наше законодавство. Пан Капітоненко у своєму виступі сконцентрувався на п’ятьох таких рішеннях, які стосуються порушення авторського права онлайн, сертифікатів додаткової охорони, а також рішень щодо вузьких процесуальних моментів. Серед них: Poland vs the European Unian Parlament and Council (C-401/19) (відповідальність провайдерів послуг обміну контентом), Koch Media GmbH v FU (Case C-559/20) (лист-попередження та судові витрати), Česká národní skupina Mezinárodní federace hudebního průmyslu, z. s. v I&Q GROUP, spol. s r.o., Hellspy SE (Case C-470/22) (відповідальність постачальників послуг хостингу), Merck Sharp & Dohme (Case C-149/22) (cертифікати додаткової охорони на сукупність АФІ), (C-466/20) HEITEC (мовчазна згода та позовна давність).