Григорій Мамка, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, д.ю.н.
Пенсійна система України нині стикається з серйозними викликами, які підривають її стабільність. Розроблена у минулому, ця система не врахувала змін у демографічній ситуації та економічних умовах країни. Сьогодні стає очевидним, що вона не може гарантувати достатні пенсійні виплати всім громадянам, що працюють, у майбутньому. Ми спостерігаємо зменшення кількості працездатного населення та зростання кількості пенсіонерів. Широкомасштабна збройна агресія рф проти України вплинула на пенсійну систему, зробивши її стан критичним.
За даними ООН, Україна входить у перелік 15 країн світу з найшвидшими темпами скорочення населення. Як показують розрахунки Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи, у 2050 році внески до пенсійного фонду робитимуть 9,7 млн працівників, яким доведеться утримувати 11,7 млн пенсіонерів. Тобто на одного працездатного українця припадатиме більш ніж один пенсіонер. Низький рівень народжуваності та збільшення тривалості життя матимуть істотні наслідки для публічних фінансів, особливо для пенсійної системи. Ба більше, в Україні на 10,7 млн українців, які працюють і сплачують Єдиний соціальний внесок (ЄСВ), припадає 10,8 млн пенсіонерів, що отримують виплати в межах солідарної системи, і це співвідношення продовжує змінюватися не в кращий бік.
Нещодавно в парламенті з’явився законопроєкт № 9212, який передбачає закріплення на обов’язковій основі двох пенсійних систем в Україні та розподіл внесків у них. Тому пропоную розібратися детальніше з механізмом пенсійної системи та її перспективами.
Якою є система пенсійного забезпечення в Україні?
Перший рівень пенсійного забезпечення в Україні, відомий як солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, заснований на принципах солідарності та субсидування. Ця система здійснює виплату пенсій та надання соціальних послуг із коштів пенсійного фонду відповідно до Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Другий рівень пенсійного забезпечення являє собою накопичувальну систему загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Суть такої системи полягає в тому, що частина обов’язкових внесків до пенсійної системи буде накопичуватись в єдиному накопичувальному фонді та обліковуватись на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках громадян, які або на користь яких сплачуватимуть такі внески. Третій рівень пенсійного забезпечення є системою недержавного пенсійного забезпечення, яка базується на добровільній участі громадян, роботодавців та їх об’єднань у формуванні пенсійних накопичень. Додаткову недержавну пенсію можна отримувати разом із будь-якою державною. Саме другий та третій рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему накопичувального пенсійного забезпечення, що передбачено Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Якщо говорити про вікову особливість щодо пенсійної системи, то за ініціативою Міністерства фінансів громадяни, яким на момент запровадження другого рівня пенсійної системи буде менш ніж 55 років, будуть включені в накопичувальний рівень. За розрахунками Мінсоцполітики, таких осіб в Україні є приблизно 8 мільйонів. Тим, хто на момент запровадження накопичувального рівня буде старшим за 55 років, пенсійна система залишиться без змін: їхні роботодавці будуть сплачувати 22% з їхнього заробітку до «загального рахунку», а після досягнення пенсійного віку ці громадяни продовжать отримувати лише солідарні пенсії.
Пропоную детальніше зосередитися саме на накопичувальній пенсійній системі.
Вона являє собою щомісячні обов’язкові заощадження із заробітної плати на власне пенсійне забезпечення. Тобто всі офіційно працевлаштовані, а значить, застраховані громадяни матимуть свої накопичувальні рахунки, на які щомісяця вноситимуть певний відсоток зі свого доходу (зарплатні).
Впевнений, що всіх першочергово цікавить питання, як будуть накопичуватися ці кошти.
Згідно з планом, принаймні протягом перших трьох років після запуску накопичувальної системи, планується до 2025 року включно, пенсійні внески українців будуть акумулюватися в спеціальному державному фонді, який буде створений урядом. Уже починаючи з 2026 року уряд дозволить громадянам перенести свої пенсійні накопичення до недержавних пенсійних фондів (НПФ). Зараз в Україні функціонує 63 таких фонди, проте, за оцінками Міністерства соціальної політики, лише 15-20 з них активно діють. Українці матимуть можливість самостійно обирати НПФ, в який вони захочуть перевести свої пенсійні накопичення. Участь конкретного НПФ у керуванні коштами українських пенсіонерів буде залежати від проходження відповідної авторизації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Ця модель має створити конкуренцію між пенсійними фондами для залучення пенсійних накопичень українців. Фонди будуть змагатися, пропонуючи різні плани інвестування коштів та високі інвестиційні доходи. Тим, хто не бажає довіряти свої пенсійні внески приватним пенсійним фондам, буде надалі доступна можливість продовжити співпрацю з державним фондом. Переглянути власне пенсійне накопичення буде змога в Єдиному реєстрі соцвиплат, де в особистому електронному кабінеті в реальному часі відображатиметься кількість внесків та їх дохідність.
Питання фінансової стабільності: що передбачає законопроєкт № 9212
У парламенті зареєстрований законопроєкт № 9212, який дасть змогу громадянам формувати обов’язкові особисті пенсійні накопичення. Це створить додаткове джерело пенсійних виплат у майбутньому поряд із солідарною системою. Законопроєкт передбачає закріплення двох пенсійних систем в Україні та розподіл внесків у них. Усі громадяни, що працюють, до досягнення 55 років повинні брати участь у системі накопичувального пенсійного забезпечення, а роботодавці зобов’язані сплачувати пенсійні внески на користь найманих працівників. Законопроєкт також передбачає оновлення законодавства, включаючи створення Єдиного соціального реєстру, персональних електронних карт, обліку та звітності у накопичувальній системі, а також можливість виключення з участі в цій системі. Це створить правову основу для другого рівня пенсійної системи, яка підвищить рівень соціального захисту пенсіонерів і сприятиме збільшенню інвестицій в національну економіку.
У пенсійній системі України, крім пенсій за віком, у зв’язку з втратою годувальника та інвалідністю, існує ще один тип пенсійних виплат — спеціальні пенсії. Право на отримання спеціальних пенсій належить державним службовцям, суддям та прокурорам. Ці пенсії надаються певним категоріям працівників, зокрема державним службовцям, суддям і прокурорам. Умови отримання спеціальних пенсій та порядок їх виплати визначені окремими законодавчими актами. До слова, в травні цього року Верховна Рада ухвалила в другому читанні і в цілому законопроєкт № 8032, що передбачає надання таких пенсій борцям за незалежність України, які були ув’язнені за свої переконання.
Пропоную також розібратися з особливо важливою та актуальною темою, що стосується пенсій військовослужбовців.
Захисники України отримують пенсійне забезпечення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», який був ухвалений ще у 1992 році. Цей закон встановлює особливі умови для розрахунку розміру пенсій, а також вимоги щодо стажу та віку виходу на пенсію. Протягом 30 років цей закон зазнав понад вісімдесят змін. У результаті пільги поширили не лише на військовослужбовців, а й на співробітників інших силових структур. Пропоную розібрати особливості та деталі пов’язані з цим.
Отже, згідно з вищезгаданим законом військовослужбовці можуть отримувати пенсії у трьох випадках: за вислугу років, у разі настання інвалідності та у разі загибелі (пенсію отримують близькі родичі). Крім регулярних пенсійних виплат, військові та їхні родичі можуть отримувати одноразові виплати, які регулюються іншими законами та постановами уряду. Безпосередньо розмір пенсій військових визначається у відсотках від грошового забезпечення (ставки та надбавки), яке вони отримували на момент настання права на пенсію. Держава обмежує розміри деяких видів пенсій військових, і максимальний розмір виплат не може перевищувати десять прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб. До того ж, крім регулярних пенсійних виплат, військові можуть отримувати ще й одноразові виплати.
Що стосується пенсій за вислугу років, то вона призначається після звільнення зі служби (незалежно від віку) за наявності календарної вислуги 25 років і більше.
Також – у разі досягнення на день звільнення зі служби 45-річного віку за наявності 25 років і більше страхового стажу, з яких щонайменше 12 років 6 місяців становить служба в силових структурах. Додам, що участь у бойових діях у воєнний час зараховується до вислуги років за такою пільговою схемою: один місяць служби рахується як три місяці вислуги. Тобто, якщо військовослужбовці мають вислугу 25 років і більше (незалежно від віку), то можуть отримати пенсію в розмірі 65% від свого грошового забезпечення (50% за 20 років вислуги плюс по 3% за кожен наступний рік). У випадку, якщо їм сповнилося 45 років і вони мають 25 років страхового стажу, з яких мінімум половину становить військова служба або служба в силових структурах, вони отримуватимуть 50% від грошового забезпечення плюс по 1% за кожен додатковий рік понад 25 років стажу.
Що стосується пенсії у зв’язку з інвалідністю, то тут вона розрізняється залежно від причин та групи інвалідності.
Зазначу, що перший вид — це пенсії у зв’язку з інвалідністю, яка настала внаслідок війни. У такому випадку мова йде про поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов’язані з перебуванням на фронті тощо. Особи з інвалідністю внаслідок війни I групи отримують 100 %, II групи — 80 %, III групи — 60 % відповідних сум грошового забезпечення. Другий вид пенсій — це пенсії у зв’язку з інвалідність, яка настала внаслідок нещасного випадку, не пов’язаного з війною. В цьому випадку розміри виплат становлять: особам з інвалідністю I групи — 70 %, II групи — 60 %, III групи — 40 % відповідних сум грошового забезпечення.
У зв’язку з інвалідністю пенсія отримується після звільнення зі служби, незалежно від віку та тривалості служби, в разі якщо інвалідність настала в період проходження служби, або не пізніше від трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше від тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби. Ба більше, крім пенсій, військові, які отримали інвалідність під час служби, отримують одноразові виплати.
Пенсії у зв’язку з втратою годувальника отримують близькі родичі військовослужбовця, який загинув або зник під час бойових дій.
Ці пенсії залежать від причин загибелі та кількості неповнолітніх дітей. Для повнолітніх дітей загиблих військових пенсія становить 70% від їх грошового забезпечення. Такий самий розмір пенсії виплачується на кожну неповнолітню дитину. Якщо дітей двоє і більше, то розмір пенсії на кожну становить 50% від грошового забезпечення. Якщо військовий загинув не внаслідок бойових дій, то держава виплачує по 30% від його грошового забезпечення на кожного близького родича, для кого доходи загиблого військовослужбовця були основним джерелом коштів. Крім пенсії з втрати годувальника, родичі військових та мобілізованих, які загинули під час повномасштабної війни, отримують одноразову допомогу в розмірі 15 млн грн. Цю суму розподіляють на рівні частини між близькими родичами загиблого.
Тепер що стосується людей, які отримали статус учасника бойових дій (УБД).
У такому випадку пенсія обчислюється на загальних підставах залежно від наявного страхового стажу і зарплати за нормами Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Зокрема, статус УБД дає право виходу чоловікам на пенсію у 55 років, жінкам — у 50. Водночас чоловікам необхідно мати щонайменше 25 років страхового стажу, жінкам — 20 років. Учасник бойових дій спочатку має отримати відповідний статус і посвідчення, а вже потім із цим посвідченням має самостійно звернутися до пенсійного фонду (особисто або скориставшись порталом електронних послуг пенсійного фонду). У цьому випадку вислуга років військовослужбовців прирівнюється до страхового стажу. Зазначу, що громадяни, нагороджені, зокрема, орденами, мають право на доплату до пенсії відповідно до Закону «Про особливі заслуги перед Україною». Розмір доплат за цим законом становить від 20 до 40 відсотків прожиткового мінімуму.
Нагадаю, що з 1 липня 2023 набрав чинності Закон України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною стосовно борців за незалежність України у XX столітті та деяких інших осіб» від 29.05.2023 № 3113-IX. Відтепер сума відповідної щомісячної надбавки до пенсії становитиме 4200 гривень. Ця сума буде щороку індексована починаючи з 1 березня 2024 року. Враховуючи зазначене, наразі в нашій державі особливої уваги потребує система пенсійного забезпечення військовослужбовців з огляду на складні реалії та масштаби війни. Серед важливих рішень — реформування й спрощення бюрократичного процесу оформлення інвалідності чи втрати працездатності військовослужбовців.
Підсумовуючи, хочу зазначити, що, на мою думку, солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яка базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг із коштів пенсійного фонду на умовах та в порядку, що передбачені Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», себе вичерпала.
Крім того, враховуючи досить негативні тенденції у сфері пенсійного забезпечення, важливо вже зараз робити серйозні кроки і, відповідно, впроваджувати не лише другий рівень пенсійного забезпечення, але й третій. Також наголошую, що передусім необхідно встановити ефективний контроль за діяльністю державного накопичувального пенсійного фонду та недержавних фондів. Це дасть змогу забезпечити прозорість управління пенсійними коштами. Крім цього, вагоме значення має робота з населенням і проведення правоосвітніх заходів. Важливо активно співпрацювати з громадянами, роз’яснюючи необхідність реформування пенсійної системи. Саме інформаційні кампанії зможуть надати громадянам необхідні знання та інструменти для планування своєї пенсійної безпеки та усвідомлення важливості особистої участі в пенсійному забезпеченні.