З оцінки успіху реформи інституту інтелектуальної власності в Україні розпочалися панельні дискусії VIII Міжнародного форуму з інтелектуальної власності (IPF-2021).
За останні два роки України отримала нове законодавство, нового регулятора і нарешті — Національний орган з інтелектуальної власності, яким визначене ДП «Укрпатент» — нагадав модератор дискусії Михайло Дубинський, керуючий партнер «Дубинський і Ошарова». Чи покращило це стан справ і чи не зіпсувала планів на реформування пандемія коронавірусу модератор запросив розповісти учасників панелі.
«Визначення «Укрпатенту» у якості НОІВ було оптимальним рішенням» — зауважив Андрій Демчук, директор департаменту розвитку сфери інтелектуальної власності Міністерства економіки України.
Він також запевнив, що дублювання функцій між відомством та ДП не відбувається, оскільки тепер міністерство займається питаннями нормативного забезпечення вирішення питань у сфері інтелектуальної власності, а Укрпатент — усіма питаннями отримання, реєстрації, розгляду заявок та подальшого оскарження і експертиз.
«Ми спільно працюємо над оновленням законодавства, починаючи зі статутів» — розповів пан Демчук. Він повідомив, що проблема із запуском НОІВ була лише в тому, що оновлений статут Укрпатенту, який би відображав його нові функції не затверджувався міністерством чотири місяці, хоча був поданий наступного дня після рішення уряду щодо визначення НОІВ.
Тепер усе працює динамічно, Мінекономіки вже завершує формування наглядової ради НОІВ. За словами пана Демчука є всі шанси, що уже в червні буде сформований склад наглядової ради і до 10 липня вона проведе своє перше засідання, щоб розблокувати подальші етапи реформи галузі.
Про реалії роботи Укрпатенту після отримання нового статусу розповів Петро Іваненко, директор з питань інноваційного та інформаційного розвитку ДП, відповідаючи на питання Михайла Дубинського про те, чи не затісно двом юридичним особам у одному ДП.
«Ми отримали де юре те, що раніше робили де факто» — зауважив пан Іваненко, пояснивши, що до статусу НОІВ працівника Укрпатенту проводили усі експертизи для реєстрації прав ІВ, проте не отримували самостійно заявки і збір за подачу реєстраційних документів. Також поза межами ДП була апеляційна палата. Тому сьогодні влагоджуються механізми взаємодії, але на суб’єктів це не чинить значного впливу.
Також Петро Іваненко вказав на те, що ДП поки що не отримало статус неприбуткової юридичної особи, хоча відповідні документи подавалися, щойно був затверджений новий статут як НОІВ. Проте це не означає, що заявники повинні сплачувати більше, ніж передбачено постановою уряду № 1716.
Щодо повсякденної діяльності пан Іваненко відмітив збільшення кількості електронних заявок на реєстрацію прав (їх кількість наразі становить 61 % від усіх отриманих).
Щодо строків розгляду, то на переконання пана Іваненка, вони сьогодні триваліші, ніж очікували б правовласники, проте після періоду становлення цілком ймовірне їх скорочення на місяць-півтора.
Це дозволяє нам реалізувати електронні технології. це дозволяє і нам розвинути цей ресурс.
Про особливості роботи Апеляційної палати НОІВ розповіла Марія Василенко, директор із питань права та адміністрування державних реєстрів ДП «Укрпатент», голова Апеляційної палати.
«Інституційна незалежність апеляційної палати передбачена профільним законодавством» — зауважила пані Василенко на запитання модератора. Апеляційна палата складається з досвідчених працівників Укрпатенту та Міністерства економіки, що дозволяє їм забезпечувати професійний та неупереджений розгляд скарг.
Інша справа, що протягом півроку (поки реєструвався статут НОІВ, а потім формувалася власне апеляційна палата) скарги фактично не розглядалися. Але з травня 2021 року, щойно була можливість проводити засідання, 69 засідань і ухвалили 18 рішень.
При цьому пані Василенко звернула увагу юридичних радників на нові більш жорсткі вимоги та строки подачі заявок, а також їх розгляду.
Олександр Мамуня партнер-засновник Mamunya IP, патентний повірений представив погляд бізнесу на процеси змін, які розпочалися в галузі захисту інтелектуальної власності в державі.
«Українські процедури наближаються до стандартів ЄС» — зауважив спікер, додавши, що ефективність нормативних змін залежить значним чином від структурних перетворень. зміни повинні.
Він зупинився коротко на нових ризиках та можливостях, які відкриті для правовласників в Україні, залежно від об’єкту, право власності на які оформлюється, проаналізувавши кожен із них.
«Важливою буде роль державних органів, щоб забезпечити безперебійне виконання цих новел і захисту від ризиків. Бо без цього вони залишаться на папері й ми не наблизимося до кращих практик» — резюмував пан Мамуня.
З досвідом роботи Бюро патентів і торговельних марок США та трендами, які прослідковуються ним, учасників форуму ознайомив Доріан Мазуркевич, представник Бюро патентів і торговельних марок США (USPTO) при Посольстві США в Україні, аташе з питань інтелектуальної власності в країнах Євразії.
Це — найбільше і найефективніше патентне відомство в світі (понад 12 тисяч осіб, кілька офісів), — представив спікера Михайло Дубинський, зазначивши, що було б вкрай цікаво дізнатися про те, як організована його робота.
Спікер навів показники кількості заявок, статистику розгляду, у тому числі щодо строків, розповів про процедури оскарження та загальні правила захисту прав інтелектуальної власності за Законом про захист американських винахідників (АІА).