Рада адвокатів України 15 грудня ц.р. ухвалила низку рішень за підсумками звіту робочої групи із дослідження результатів проведення конференцій адвокатів регіонів у 2021 році. Зокрема визначила, що КДКА міста Києва не сформована.
Питання обговорювалося більшу частину засідання РАУ. Зрештою, була підтримана позиція Робочої групи, яку очолював Олексій Кухар, що низка кадрових рішень конференції не має юридичних наслідків. Йдеться про те, що:
адвокат Сергій Лапутько, який отримав 119 голосів, не набув повноважень члена РАмК оскільки не набрав більшості голосів делегатів конференції у відповідності до закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», порядку та регламенту конференції, неповноважним є член РАУ від м. Києва Ігор Черезов, який отримав 110 голосів із 237 делегатів конференції, адвокати Олена Карнаух-Голодняк, Сергій Комлєв, Діана Назаренко, Артур Шаблієнко не набули повноважень членів кваліфікаційної палати КДКА м. Києва, адвокати Олександр Вольвак, Наталія Вознюк, Олександр Бойченко, Андрій Пархета, Руслан Савченко, Олександр Усович, Олександр Дрюк та Вадим Риков не набули повноважень членів дисциплінарної палати КДКА м. Києва.
Таким чином в РАУ дійшли висновку, що конференція адвокатів м. Києва не обрала мінімально необхідні – дві третини – складу обох палат, аби КДКА вважалася повноважною.
Тому РАУ постановила:
передати всі наявні заяви про допуск до кваліфікаційних іспитів та дисциплінарні скарги до ВКДКА для подальшого розподілу між КДКА регіонів; рекомендувати Ревізійній комісії адвокатури м. Києва провести перевірку фінансово-господарської діяльності Ради адвокатів і КДКА столиці у попередній період.
Робоча група РАУ продовжить роботу, зосередившись, зокрема, на питання повноважності конференції адвокатів м. Києва, роботі лічильної і мандатної комісії тощо.
Передісторія питання
7 листопада ц.р. відбулася Конференція адвокатів м. Києва. На ній, серед іншого було ухвалено низку кадрових питань, а саме:
сформовано Раду адвокатів міста Києва у складі 25 осіб, головою Ради переобрано Петра Рябенка, обрано 9 членів кваліфікаційної палати та 11 членів дисциплінарної палати КДКА, головою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва обрали Катерину Нікітюк, сформовано новий склад Ревізійної комісії адвокатури регіону у складі трьох осіб, головою Ревкому обрано Юрія Григоренка. на наступний 5-річний термін переобрали представників у загальнонаціональних органах адвокатського самоврядування Ігоря Черезова – у Раді адвокатів України, Валерія Кострюкова – у Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури.
На цьому Конференція адвокатів міста Києва завершила роботу. Органи самоврядування у оновленому складі розпочали роботу.
Однак до Ради адвокатів України звернулися деякі адвокати та, зокрема обрана до складу КДКА особа, яка просила роз’яснити, чи є вона повноважною, зважаючи на те, що:
набрала більше голосів ніж інші претенденти не набрала голосів більше ніж половина від зареєстрованих на конференції кандидатів.
Як правильно рахувати голоси на конференції?
Попри те, що на засідання РАУ піднімалося чимало питань щодо роботи конференції, починаючи від перевірки повноважень делегатів та роботи мандатної та лічильної комісії, фактично ключовим питанням наразі було питання про правила голосування та підрахунку голосів.
Конференція обирала представників колегіальних органів рейтинговим голосуванням: хто з претендентів відповідно до кількості вакансій набрав більше голосів відносно інших кандидатів вважався обраним.
У РАУ рахують так, щоб бути обраною до органу самоврядування особа має набрати:
більше голосів відносно інших претендентів та одночасно більше половини голосів від кількості делегатів, які беруть участь у конференції.
Таким чином, за підрахунками Конференції адвокатів міста Києва обраними були навіть ті особи, які набрали 110 чи 70 голосів, якщо це було більше, ніж інші. А в РАУ вважають, що треба було набрати щонайменше 120 голосів.
Щодо кількості голосів математично питання дуже спірне.
У конференції взяли участь 237 делегатів. Тому формально 119 голосів (стільки набрали член РАмК Сергій Лапутько та голова КДКА Катерина Нікітюк) більше половини, адже 237:2=118,5.
У РАУ вважають, що рахувати треба 50%+1. Оскільки 237 не дає при поділі на два цілого числа, то вважають, що половина це 119, а тому щоб набрати більшість треба ще хоча б 1 голос. тобто 120.
Хоча суто математично 119 це більше половини від 237.
Позиція РАмК
Принципово на засіданні РАУ усі питання зверталися до робочих органів конференції — головуючого та секретаря. У той же час в РАмК вважають, що оскільки конференція завершила роботу, то надалі за всіма її рішеннями відповідає саме Рада адвокатів міста Києва.
Голова Ради, Петро Рябенко, зауважив таке:
рішення конференції адвокатів можуть бути скасовані або переглянуті тільки конференцією адвокатів або скасовані судом, наразі жодне з рішень конференції не оскаржене у суді, проведення нової конференції потребує додаткових затрат, Рада адвокатів Києва готова призначити конференцію, однак просить тоді оголосити з’їзд адвокатів України (який повинен відбутися упродовж найближчих 10 місяців), щоб на ньому вже й обрати делегатів з’їзду, і не витрачати кошти на проведення трьох конференцій адвокатів Києва упродовж року, до 2019 року Рада адвокатів України не мала власних коштів. З 2016 року внески замість Ради, поки вирішувалося питання реєстрації та перереєстрації юридичних осіб, збирала НААУ. Ці кошти (залишки) не були передані РАмК, тому для проведення ще однієї конференції, на думку пана Рябенка було б доцільно перерахувати такі кошти на рахунок РАмК.
Додатково Катерина Нікітюк, виступаючи на засіданні РАУ, зауважила, що наявність питань щодо повноважень у однієї з членів КДКА:
не завадило їй взяти участь у роботі палати та проголосувати за ухвалення рішення, ці питання не були підняті перед самою КДКА чи конференцією.
Разом з тим, рішення РАУ так само можуть бути скасовані або самою РАУ або судом. Вони є чинними сьогодні, а тому всі адвокати повинні їх дотримуватися.