«Конкурсні процедури: структурована співбесіда чи допит з пристрастями» — 30 березня відбулося засідання Дискусійного клубу #Правовий_аспект Правничої асоціації «ДОБРОСУД» за участі експертів, які мають досвід роботи в конкурсних комісіях із добору кандидатів на найвищі посади в державі, а також науковців та практиків, що здійснили вагомий внесок у роз’яснення суті поняття доброчесності та формування стандартів її перевірки.
Модерували дискусію Ілона Камінська, к.ю.н., доцентка Інституту права та суспільних відносин Університету «Україна», членкиня Правничої асоціації «ДОБРОСУД», та Тетяна Огневʼюк, к.ю.н., доцентка кафедри права Європейського університету, голова правління Правничої асоціації «ДОБРОСУД».
Міжнародні організації
запропонували 12 кандидатур
до складу Громадської ради
міжнародних експертів
Суддя Верховного Суду і член Конкурсної комісії з добору кандидатів до ВККС України Іван Міщенко на початку дискусії закликав не спрощувати поняття доброчесності або недоброчесності: «Доброчесність – це процес, людське життя – це процес, люди змінюються. Тому неможливо отримати довідку про доброчесність та поставити її в рамочку».
Ще один член Конкурсної комісії з добору кандидатів до ВККС України – суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Євген Мєзєнцев резюмував: «Сформулювати суть доброчесності та визначити доброчесність у відсотках неможливо. Це надто оцінний показник, який не можна виміряти математично».
Погляд Василя Лемака, судді Конституційного Суду України, на конкурсні процедури відрізнявся від оцінки членів конкурсних комісій. Він, зокрема, зазначив, що вимоги до кандидата мають бути наперед чітко визначені. Конкурс повинен бути допоміжним засобом і ніколи не має заперечувати саме повноваження, яке виходить із Конституції. Закон має бути чітким, і не можна, щоб кожна конкурсна комісія винаходила власні критерії.
>Вступаючи в дискусію щодо якості питань на конкурсних процедурах, Наталія Оніщенко, заступниця директора Інституту держави та права імені В.М. Корецького НАН України та членкиня Конкурсної комісії з відбору на посаду голови НАЗК, наголосила, що «зручних» конкурсів не буває, а кандидатам треба демонструвати стресостійкість.
Юлія Салдан, суддя Барського районного суду Вінницької області, прокоментувала питання щодо меж права на приватність кандидата в конкурсних процедурах. На її переконання, добровільність участі в конкурсі передбачає усвідомлення кандидатом ризиків, пов’язаних із такою участю. Тому втручання держави в приватне життя в розумінні ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод тут немає.
Олександр Новіков, який до січня 2024 року очолював НАЗК, наголосив, що кандидатів на посади треба перевіряти передусім на цінності, та закликав об’єктивно оцінювати відповідність свого способу життя рівню декларованих доходів, перш ніж заявлятись у публічні конкурсні процедури на високі посади.
>