Нещодавно у Верховній раді України було зареєстровано проєкт закону №7265 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» щодо встановлення відповідальності за невиконання вимог закону щодо повернення в Україну після введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях». Він має за мету, як значиться в пояснювальній записці, забезпечити повноцінне функціонування сил оборони України, органів державної влади та органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану.
Ним пропонується внести зміни, за якими у разі введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану певні категорії осіб, які на момент введення відповідного воєнного стану перебували за межами України зобов’язані повернутися в Україну.
Аналіз цієї ініціативи провів Юрій Бабич, адвокат АО «Шкребець і партнери».
Законодавцям пропонується визначити, що повернутися в Україну повинні певні категорії осіб у п’ятнадцятиденний строк. Цей строк може бути збільшений в Указі Президента щодо введення воєнного стану. За неповернення в Україну особам може загрожувати кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років.
Хто повинен повертатися в Україну
До категорій осіб, яких стосується вказаний вище обов’язок належать:
особи, які згідно з законом підлягають призову на військову службу під час мобілізації; члени Кабінету Міністрів України; керівники органів державної влади та їх заступники; народні депутати України; сільські, селищні, міські голови; працівники правоохоронних органів України; судді; судді Конституційного Суду України; прокурори.
Водночас законопроект №7265 робить виключення в аспекті обов’язку із повернення в Україну. Фактично вказаний обов’язок можуть не виконувати особи, якщо мають поважні причини, до яких відноситься:
заборона на виїзд з країни перебування, стихійні лиха, катастрофи, аварії, відрядження, перебування на стаціонарному лікуванні чи інші обставини, які перешкоджають виїзду з країни перебування.
Серед наведених поважних причин, є одна абстрактна — «інші обставини». Вона великою ймовірністю стане одним із проблемних та спірних моментів під час притягнення осіб, які не повернулися в Україну, якщо проєкт буде проголосований у такій редакції. Згодом вона може бути більш-менш визначена для правильного застосування Верховним Судом, однак це станеться за спливом значного часу.
Ризики для осіб
Серед осіб, на яких поширюється обов’язок із повернення в Україну, найбільш незахищеною категорією є «особи, які згідно з законом підлягають призову на військову службу під час мобілізації». На боці таких осіб можуть діяти фактори, які в правовому колі довести майже не реально, або дуже складно. Наприклад такі:
не всі, хто виїхав за межі України, до моменту введення воєнного стану достеменно знали чи знають та розуміють чи підлягають вони призову на військову службу; не всі, хто виїхав за межі України, можуть або ж вчасно можуть дізнатись про введення в Україні воєнного стану; наявність трудових відносин із роботодавцем у країні перебування та встановленням за односторонню відмову від таких відносин певних санкцій, що унеможливить повернення у принципі (через загрозу накладення таких санкції) або як мінімум спричинить порушення встановленого для повернення строку; звичайний брак коштів для повернення тощо.
Таким чином в цьому аспекті юридичної визначеності за неповернення в Україну, законопроєкт №7265 підлягає як мінімум доопрацюванню.
Крім того, пам’ятаємо, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Верховною Радою України з подальшим продовженням дії, в Україні введено воєнний стан.
Так от за законопроєктом №7265 пропонується поширити його дію і на осіб із вказаних вище категорій, які виїхали за межі України до 24.02.2022 та після 24.02.2022 і встановити п’ятнадцятиденний строк для повернення, який обраховуватиметься з дня набрання чинності відповідним законом.
Таким чином, в підсумку, можна зазначити, що наведена законодавча ініціатива, хоч і має важливу мету, однак на даному етапі підлягає доопрацюванню. Однак треба бути пильними та цікавитись даною та подібними законодавчими ініціативами, аби створити підстав для притягнення до кримінальної відповідальності.
Зауважимо, що це вже друга подібна ініціатива, яка не є більш досконалою, ніж попередній подібний проєкт 7171.