Автор виставки — росіянин за походженням Іван Кульнєв, який народився у Воронеж, там закінчував історичний факультет університету, нині мешкає у Німеччині, де навчався в університетах Потсдамському та імені Гумбольдта. У Луцьку він перебував з лекціями. Виставку презентовано за підтримки Оксани Сущук, голови Волинської обласної організації Укранського товариства охорони пам’яток історії та культури — у приміщенні Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки.
Виставка «Радянський експеримент» має на меті, як кажуть організатори, переосмислення радянського минулого, причин виникнення цього політичного режиму, його тривалості і краху. «Подолання та переосмислення радянського минулого й донині є надактуальним завданням для українського суспільства, — ділиться враженнями Оксана КАЛІЩУК, доктор історичних наук, професор Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. -. Попри те, що пройшло ось уже майже тридцять років від розпаду СРСР, важко однозначно відповісти на запитання: чи ми розуміємо глибину завданої комуністичним режимом травми?… Засоби сучасного мистецтва дозволяють увиразнити і донести сучасникам особливості комуністичної дійсності.
Запропоновані лучанам фотоколажі на виставці Івана Кульнєва «Радянський експеримент» належать саме до таких. Презентований ним погляд цікавий з декількох причин. По-перше, це розуміння і порівняння двох тоталітарних режимів. Адже Іван є росіянином, який має власний досвід існування у межах СРС (нехай і вже на останньому перебудовному етапі); з іншого боку – він нині мешкає у Німеччині і може спостерігати особливості денацифікації. І навіть, якщо прямих аналогій немає, вони добре відчутні у творчому погляді автора. По-друге, Іван здійснює свою творчу інтерпретацію на основі кропіткого фахового опрацювання. Використовуючи документальний матеріал, яким для нього стала преса, він його критично осмислює і подає по-новому у вигляді колажів. При цьому він вчить свого глядача мислити, шукати логічні зв’язки, підмічати глибинні деталі, орієнтуватися у механізмах і наслідках історичних процесів. Як показує Іван Кульнєв однією із своїх робіт, навіть зміст часопису може стати основою для цікавих спостережень і висновків. Простеживши долі авторів можна відчути усю страхітливість сталінського великого терору. Для нього є важливим не дати готові відповіді, а спонукати до власних роздумів та рефлексій. По-третє, техніка фотоколажу є однією з найдоступніших для молодіжної авдиторії, яка зазвичай не читає грубих досліджень. Допомогти зрозуміти радянську дійсність тим, хто народився уже у незалежній Україні, є надважливим завданням. Адже для українців прощання з тоталітарним минулим поєднане з необхідністю розірвати з колоніальним минулим. Виставка фотоколажів Івана Кульнєва допомагає вичавити по краплині із себе homo sovieticus нашому українському суспільству. І саме тому вона варта уваги».
Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк