Одной из самых обсуждаемых тем в преддверии зимы является готовность Украины к отопительному сезону, который официально стартовал в начале прошлой недели и обещает быть не самым простым.
Прежде всего проблемы могут создать новый рынок электроэнергии, который работает с 1 июля, но еще далек от идеального, отсутствие транзитного контракта с «Газпромом», сложности с обеспечением складов ТЭС углем, о чем OilPoint писал ранее, и т.д.
Пути решения этих и других проблем в эфире программы «Свобода слова» с участием профильных экспертов и журналистов обсуждали министр энергетики и защиты окружающей среды Алексей Оржель, председатель энергетического комитета парламента Андрей Герус, руководитель НКРЭКУ Валерий Тарасюк и гендиректор «Укрэнерго» Всеволод Ковальчук.
OilPoint собрал ключевые тезисы должностных лиц, отвечающих в Украине за энергетическое направление. В списке — готовность Украины к газовой войне с Кремлем, рост стоимости электроэнергии для населения, вопрос введения RAB-тарифов, ликвидация и приватизация государственных шахт. (укр)
Чи достатньо вугілля на складах
За словами Оржеля, це питання було критичним, оскільки на момент призначення нового уряду, запаси на складах відставали від показників на той самий момент 2018 року на 50%.
«На сьогодні запаси дорівнюють тим, які ми мали в минулому році. Тобто, ми наростили запаси вугілля більш ніж на 50%. Зайшли ми з цифрою 864 тисячі тон, зараз на теплових електростанціях – понад 1,8 млн тон.
Для нас пріоритетне завдання – забрати вугілля з державних шахт, щоб дати шахтарям зарплату не тільки за рахунок субвенції з бюджету, а також за рахунок реалізації товарної продукції. Є інші джерела постачання, зокрема є вугілля із США, Колумбії, з українських приватних шахт. Тому вугілля в нас звідусіль», — сказав міністр.
Чи готова Україна до газової війни
Представники влади запевняють, що Україна повністю готова до зупинки транзиту газу з боку Росії. Зараз в підземних газосховищах рекордна кількість газу, яку було закачано для спокійного проходження опалювального сезону. На сьогодні це понад 21,7 млрд кубів газу.
«Проте ми ні в якому разі не виключаємо пріоритетність підписання договору транспортування газу. Тому що для України пріоритет – отримання грошей за транспортування.
Тому ми також дуже активно працюємо і з нашими європейськими партнерами щодо того, щоб дійсно реалізувати ті завдання, які необхідні для підписання за новими, європейськими правилами договору з «Газпромом», — заявив Оржель.
Державні шахти – людям
Відповідаючи на питання, як уряд планує зробити вугільну галузь прибутковою, або хоча б зменшити рівень дотацій, міністр заявив, що виступає проти об’єднання державних шахт в окреме підприємство.
«Ми почали з того, що не підтримали створення Національної вугільної компанії. Адже коли ми об’єднуємо щось прибуткове і щось збиткове, це створює додаткові проблеми і стає чимось менш ефективним.
В мене позиція наступна: шахти мають бути окремими юридичними особами. Навіть шахтоуправління можуть мати негативні фактори. Зокрема, там є централізована закупівля обладнання, модернізація, і там є зловживання», — повідомив Оржель.
«Не думаю, що хтось може сказати, що у нас дуже прозорі закупівлі на державних шахтах. Там ціла війна за підряди. Цікаво, що у нас деякі шахти ліквідовуються по 18 років.
18 років ми займаємось тим, що не можемо закрити шахту, по якій ухвалено рішення щодо ліквідації. Це той інструмент, який живиться грошима, поки там хтось отримує певні сірі прибутки. І в даному випадку є чіткий план щодо ліквідації, є чіткий план щодо приватизації.
Перший крок – колективи повинні самі забирали ті шахти, де вони бачать перспективу. Ми хочемо віддати шахти людям, щоб не було зловживань, які ми бачимо 28 років», — підсумував міністр.
Що буде з RAB-тарифами
Новий голова НКРЕКП Валерій Тарасюк стверджує, що у України немає іншого шляху, крім переходу на стимулююче регулювання обленерго.
Стара система «затрати+», яка існувала понад 20 років себе вижила, дискредитувала, саме в ній зароджувались елементи корупції, про які всі говорять.
Нам не треба видумувати велосипед, у нас є досвід провідних країн. Запровадження RAB-тарифів відбудеться, але не в наступному році. Нам треба оговтатись від введення нового ринку, у нас є багато проблем, які треба виправляти.
Друге і найголовніше питання – яке стимулююче регулювання. Тут у нас завжди були інсинуації. Коли намагалися вводити останній раз, була запропонована ставка 19% на обидві бази (на стару і нову – Ред.) .
Моя особиста думка – це занадто багато для старої бази, яка була створена ще за радянських часів, де інколи по заниженим цінам здійснювалась приватизація цих активів.
Комісія, яка була до 2014 року, також майже дійшла до введення стимулюючого регулювання. І тоді ставка на нову базу була до 12%, але на стару базу була запропонована ставка на перший рік 0%, на другий рік – 1%, потім 2% і 3%. І обленерго хотіли цього стимулюючого регулювання, і навіть подали заявки. Але потім трапилася революція.
Стимулююче регулювання безумовно потрібне. Його безумовно треба вводити. Його зручніше вводити з нового року, але з цього нового року ми вже точно не встигаємо, тому я й кажу про 2021 рік.
І треба ретельно підійти до ставок, щоб зменшити навантаження на споживачів, адже будь-яка така ініціатива правильна з точки зору ринку, з точки зору економіки, але вона призведе до збільшення тарифів, принаймні в короткостроковій перспективі. А потім, ми усі сподіваємось, що зі зменшенням витрат навантаження зменшиться», — сказав голова регулятора.
Що буде з атомною генерацією
«Приватизація атомних електростанцій зараз не розглядається», — стверджує Герус.
«АЕС це може бути дійсно той гравець, який може додати конкуренції на нашому ринку. Станом на вересень у нас працювало 9 блоків з 15-ти.
На початок листопада вже працює 11 блоків. Якщо ще 1-2 блоки включиться в роботу, то це буде більша конкуренція і державні компанії будуть більше брати участь в ринку», — заявив він.
Вартість електроенергії для населення неминуче зростатиме
Голова Нацкомісії з тарифів вважає, що в середньостроковій і довгостроковій перспективі немає альтернативи вирівнюванню цін на електроенергію для населення і підприємців.
«У нас зарплати не будуть європейськими, якщо ми не побудуємо ринок, якщо не переможемо перехресне субсидування і можна довести це на простому прикладі. Це самообман, що ми платимо низький тариф на електроенергію. Ми його платимо в ціні товару: ми платимо низький тариф, за нас його платить хлібзавод, закладає ціну в хліб, ми купуємо хліб за завищеною ціною, а хлібзавод ще й втрачає конкурентоспроможність — і це ланцюгова реакція», — сказав Тарасюк.
Він вважає існування різного тарифу на електроенергію для населення і для бізнесу «раковою пухлиною для української економіки».
Перспективи газових переговорів
Оржель каже, що Україна готується до підписання транзитного договору і займає спільну позицію з європейськими партнерами, які зацікавлені в довгостроковій роботі по нашому напрямку.
«Тому що чим більша пропозиція, тим менша ціна на європейському ринку. Ми є вже традиційним джерелом постачання, відпрацьованим, нема жодних проблем, тому в даному випадку ми з європейцями займаємо спільну позицію і на останніх перемовинах це було чітко проілюстровано.
З іншого боку – «Північний потік–2». Певна зупинка транзиту, а далі вже працюватиме новостворена «Газпромом» інфраструктура.
Але там додатково треба буде використовувати нашу газотранспортну систему – тарифи будуть більші, вона не буде настільки завантажена, і тоді «Газпром» буде казати «Ви нам даєте більші тарифи». Тому строк і обсяги дають нам можливість дати менші тарифи для прокачування нашою газотранспортною системою. Для нас це пов’язані речі для того, щоб залишатись конкурентноздатними.
У нас два варіанти: або ми дійсно підписуємо договір на транспортування – у нас буде європейські правила, ми чітко його підписуємо. Знову ж таки, європейські правила нам не заважають підписувати довгострокові договори. А довгострокові договори – це стабільність і безпека постачання.
Для мене особисто головним фактором є забезпечення доходу від транспортування. Тому пріоритетом є робоча ГТС та 10-річний контракт для того, щоб ми отримували щорічний дохід. Але відмовитись від арбітражу ми також не можемо», — заявив міністр.
На який компроміс з «Газпромом» може піти Україна
«Ми будемо дивитися, як ми можемо врегулювати суперечки. Можливо, якась знижка по ціні, може ще якісь варіанти по арбітражам. І одночасно ми йдемо на певну логіку врегулювання – від цього залежать і прямі постачання.
Якщо у нас будуть прямі постачання і менша ціна, я особисто як міністр буду виключати цю знижку з ринку для того, щоб в нас знов не було цієї диспропорції.
У нас дійсно має заходити ринкова ціна, для того, щоб ми могли забезпечити і збільшення власного видобутку, і щоб у нас була конкурентна позиція. А от ці гроші, якщо потенційно буде знижка, треба забирати в бюджет і використовувати на розвиток ГТС чи на субсидії. Давати диспропорцію на ринку – це неправильно», — каже Оржель.