Запровадження «особливого статусу» на Донбасі не підтримує більшість українців. Про це свідчать результати опитування Центру Разумкова, опубліковані 11 жовтня.
Надання та закріплення в Конституції України «особливого статусу» для окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) підтримує 26,3% опитаних, не підтримує – 56, 2%, 17,5% – вагалися з відповіддю.
23,5% підтримують відновлення контролю за цими територіями в силовий спосіб, 51,6% – не підтримують, 24,9% – вагалися з відповіддю.
35,9% респондентів – за налагодження торговельно-економічних та фінансових контактів із ОРДЛО, 46,8% – проти, 17,3% – вагалися з відповіддю. Водночас 33,1% підтримують припинення фінансування цих територій (зарплати, пенсії та інші виплати), 43,8% – проти цього, 23,1% не знають, що відповісти.
Запровадження федеративного устрою в Україні підтримує 16,6% опитаних, 62,7% – не підтримують, 20,7% не знають, що відповісти.
54,4% не підтримують амністію для всіх, хто брав участь у бойових діях на Донбасі, 18,4% підтримують, 22,4% вагалися з відповіддю.
За офіційні перемовини з окупантами в ОРДЛО виступає 41,5% опитаних, проти – 39,4%, 19,1% вагалися з відповіддю.
11,6% підтримують відділення тимчасово окупованих територій Донбасу від України, 73,1% – не підтримують, 15,2% – не відповіли.
Опитування проводили із 4-го до 9 жовтня 2019 року, було опитано 2015 повнолітніх громадян по всій Україні, окрім тимчасово окупованих територій Донбасу й анексованого Криму. Теоретична похибка вибірки (без урахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.
Відразу після анексії Криму у 2014 році на сході України Росія розпочала збройну агресію. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти і докази.
Верховна Рада ухвалила закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей у вересні 2014 року (необхідність такого законодавства зафіксовано в Мінських угодах про врегулювання конфлікту на Донбасі). Парламент уже кілька разів продовжував його дію, востаннє – до 31 грудня 2019 року. У ст. 10 цього закону зазначено, що всі його основні положення почнуть діяти тільки після проведення на Донбасі місцевих виборів за українським законодавством із дотриманням міжнародних стандартів.