В судебном споре между компанией из орбиты бывшего президента Януковича «Турболинкс» и государственным «Уктрансгазом», который длится уже шестой год, наметился новый поворот — суд возобновил рассмотрение дела почти на 500 млн гривен. (укр)
Ще у 2014 році «Турболінкс» подав до суду на «дочку» «Укртрансгазу» — компанію «Укргазенергосервіс», вимагаючи повернути кошти за угодами, підписаними у 2011–2013 роках.
В «Укртрансгазі» із самого початку назвали угоди фіктивними та стверджували, що від «Турболінксу» не отримували ані обладнання, ані ремонтних послуг.
У підсумку «Турболінкс» виграв судові процеси в господарському та апеляційному судах. Але наприкінці 2018 року компанія несподівано уклала з «Укртрансгазом» на перший погляд невигідну мирову угоду й отримала значно менше коштів — 250 млн грн. Згадані гроші держкомпанія своєму контрагенту вже виплатила.
Утім, наприкінці січня поточного року Касаційний суд постановив, що «мирова» не відповідає інтересам держави й рекомендував поновити провадження.
Два суди з трьох — на боці «Турболінксу»
Через невиплату коштів за одним з укладених договорів «Турболінкс» звернувся до Господарського суду Київської області з позовом проти «Укргазенергосервісу» в грудні 2014 року.
«Турболінкс» вимагав стягнути 239,5 млн гривень основного боргу та 163 млн гривень інфляційних втрат.
У 2017 році Господарський суд частково задовольнив позов «Турболінксу», але «Укртрансгаз» спільно з прокуратурою Київської області оскаржили це рішення.
Із самого початку «Укртрансгаз», як і його єдиний акціонер — «Нафтогаз України» — не погоджувався з вимогами. У компанії стверджували, що договори були фіктивними, а самих постачань не було.
«Основним аргументом апеляційних скарг є недоведеність самого факту спірної поставки товарів, що виключає настання у відповідача обов`язку здійснювати її оплату», — йшлося в рішенні.
Але в грудні 2018 року, під час розгляду апеляційної скарги, представники «Укртрансгазу» спільно з представниками «Турболінксу» звернулися до суду з клопотанням про укладення мирової угоди.
Північний апеляційний господарський суд затвердив цю угоду, визнав рішення Господарського суду Київської області про стягнення майже 500 млн гривень на користь «Турболінксу» недійсним і закрив провадження в апеляційній справі.
З таким рішенням не погодилася прокуратура. За їхнім позовом Касаційний суд відкрив справу.
Аргументація була така: позаяк 100 % акцій «Нафтогазу» володіє держава, угода, укладена між НАКом та «Турболінкс» може нанести збитків державі.
«Турболінкс» і Ко — з орбіти «сім’ї» Януковича
«Турболінкс», як і дві інші компанії, що позиваються проти підприємств групи «Нафтогаз» про стягнення коштів за фіктивними договорами — «Турботрейд» та «Промінвеставтоматика» — «розцвіли» за президентства Януковича.
Хоча вона була зареєстрована на підставні юридичні особи, ЗМІ стверджували, що компанія мала стосунок до давнього приятеля Віктора Януковича молодшого, донецького бізнесмена Руслана Циплакова.
Джерела в керівництві «Нафтогазу» стверджують, що «Турболінкс» укладав договори й постачав обладнання «Укртрансгазу» або за значно завищеними цінами або взагалі не постачав.
Після зміни влади, представники «Турболінксу» знайшли спільну мову з тодішнім міністром юстиції Павлом Петренком. Після цього Департамент державної виконавчої служби Мін’юсту, очолюваний ставлеником Петренка Олексієм Воробйовим, оперативно почав виконувати судові рішення в справах за позовами «Турболінксу» — стягувати кошти в «Укртрансгазу».
Підрозділи Міністерства юстиції не хвилював той факт, що хоча рішення апеляційних судів набувають чинності з моменту ухвалення, обидві сторони мають право звернутися до суду касаційної інстанції.
Мирова угода — на чию користь?
Чому «Укртрансгаз», а, відповідно, і «Нафтогаз» пішов із «Турболінксом» на «мирову»?
Джерела у вищому керівництві «Нафтогазу» стверджують, що через домовленість «Турболінксу» з Петренком, вибір у «Нафтогазу» був невеликий — або втратити всю суму «боргу» за фіктивними угодами, або піти на «мирову», яка передбачала «списання» значної частини боргу.
Простіше кажучи, у «Нафтогазі» вважали, що дешевше буде виплатити «Турболінксу» меншу компенсацію.
Можливо, укладаючи наприкінці 2018 року мирову з «Турболінксом», Андрій Коболєв із командою вже сподівалися на зміну влади в країні — у тому числі, і керівництва Мін’юсту та прокуратури. Або ж керівництво «Нафтогазу» із самого початку сподівалось обіграти «донецьких», знаючи, що суди матимуть підстави визнати мирову угоду такою, яка не відповідає інтересам держави.
Зараз Петренко вже не є очільником Мін’юсту, тому всі домовленості з «Турболінксом», фактично, недійсні. А отже стосунки між «Нафтогазом» та компанією з орбіти Януковича зараз перезапускаються.
Звідси виникає питання, чи намагатиметься керівництво «Нафтогазу» повернути відчужені на користь «Турболінксу» кошти? OilPoint звернувся з цим питанням до прес-служби НАК, але в компанії вирішили не відповідати по суті.
Така позиція держкомпанії виглядає доволі дивно, адже прокуратура та Касаційний суд уже довели, що мирова, укладена «Нафтогазом», завдала державі збитків.