Звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб’єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов’язки, пов’язані з розподілом судових витрат.
На це вказала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 5 жовтня 2022 року у справі № 923/199/21.
Також ВП ВС відступила від висновків, викладених у 22 постановах ВС, стосовно застосування норм ГПК України щодо розподілу судових витрат у справах за позовами прокурора в інтересах держави.
А саме йдеться про такі постанови:
від 15 січня 2019 року у справі № 908/799/17, від 23 листопада 2020 року у справі № 908/1578/19, від 12 січня 2021 року у справі № 908/730/19, від 23 лютого 202 року у справі № 908/2005/19, від 15 червня 2021 року у справі № 922/4293/19, від 22 лютого 2021 року у справі № 922/3439/19, від 20 квітня 2021 року у справі № 905/34/19, від 7 грудня 2021 року у справі № 915/1118/20, від 9 квітня 2019 року у справі № 911/169/18, від 16 березня 2021 року у справі № 908/900/19, від 24 травня 2022 року у справі № 923/794/21, від 9 червня 2022 року у справі № 922/3463/19, від 9 вересня 2021 року у справі № 925/1276/19, від 13 січня 2022 року у справі № 910/6341/21, від 6 серпня 2021 року у справі № 922/2030/20, від 25 травня 2022 року у справі № 916/1976/18, від 22 квітня 2022 року у справі № 922/1658/20, від 30 травня 2019 року у справі № 918/163/18, від 14 липня 2021 року у справі № 707/218/20, від 26 травня 2022 року у справі № 707/207/20, від 4 травня 2022 року у справі № 363/1409/18, від 20 липня 2022 року у справі № 707/209/20.
Обставини справи
Прокурор подав до суду позов в інтересах держави в особі Херсонської обласної ради та департаменту соціального розвитку Херсонської ОДА до комунального закладу та господарського товариства.
Місцевий суд позов задовільнив. Згодом це рішення скасував апеляційний суд, який відмовив у задоволенні позову та поклав на прокуратуру витрати, пов’язані зі сплатою судового збору.
Саме в цій частині постанова апеляційного суду була оскаржена у ВС, а справа передана на розгляд Великої Палати ВС.
Висновки ВС
Велика Палата ВС відмовила в задоволенні касаційної скарги, визнавши обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції.
ВП ВС зробила такі акценти:
в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною в спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган; звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі відповідного уповноваженого органу, прокурор не замінює цей орган у судовому процесі, однак і не виконує функцію його представництва, оскільки представляє державу та є окремим самостійним суб’єктом звернення; ГПК України визначено загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на засаді обов’язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі є її опонентом; за змістом статей 42, 46, 53, 56 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі – позивача лише у випадках, передбачених процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом він має ті самі права та обов’язки, які має й позивач, за винятком права укладати мирову угоду.
Звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб’єктом сплати судового збору й самостійно здійснює права та виконує обов’язки, пов’язані з розподілом судових витрат, констатувала ВП ВС.
Також читайте: Справедлива вартість акцій для примусового викупу (сквіз-аут) може бути вищою за ринкову — КГС ВС