![Snymok-jekrana-14](https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/cometa.news/wp-content/uploads/2023/05/03144847/snymok-jekrana-14.jpg)
В ході онлайн-конференції «Блокування податкових накладних» зі спеціальною доповіддю виступив бізнес-омбудсмен Роман Ващук. Він розповів про стан виконання рекомендацій РБО в цьому питанні.
Доповідач нагадав, що два місяці тому РБО завершила розслідування з власної ініціативи щодо системи моніторингу ризикових податкових накладних (СМОКР) і надала низку рекомендацій.
Роман Ващук зупинився на такій рекомендації звіту, як коригування адміністративної практики. Він зазначив, що передбачуваність правозастосування є надважливою для бізнесу, і значення усталених позицій судів, зокрема, Верховного Суду і рішень ДПС є очевидним:
«З року в рік бізнес скаржиться на зупинення реєстрації податкових накладних, а протягом останнього півроку тим більше. Поточна ситуація, коли задовольняється більше, ніж 94% позовів платників податків, вказує на системне порушення законодавства з боку держави, що є обурливим явищем в правовій державі».
ДПС та суди, за словами Романа Ващука, мають докорінно різне бачення типових питань реєстрації і живуть ніби в паралельних реальностях. Як наслідок – врахування усталеної судової практики під час прийняття органами ДПС рішень залишається проблемним питанням, від чого найбільше потерпає бізнес.
Роман Ващук зосередив увагу на декількох питання, де погляди такі різняться.
Що потрібно для реєстрації зупиненої податкової накладної. З опитувань РБО, платники податків витрачають більше, ніж 12 годин на подачу пояснень та пакетів документів по кожній податковій накладній. Бачення податкової – вони аналізують документи на предмет реальності господарських відносин, перевіряючи не лише документи по зупиненій операції між платником і контрагентом, а аналізуючи глибше саму можливість сторін здійснити ту чи іншу операцію. Тобто питання, скільки на підприємстві працівників, які наявні засоби, автомобілі тощо.
Яке джерело походження товару. В багатьох випадках по податкових накладних, тим більше коли йдеться про ризиковість, це перетворюється на податкову міні перевірку, яка не оголошується, а використовується сам процес реєстрації, визначення ризиковости, як прихована форма податкової перевірки. Тому підставою для відмови є неподання, на думку податкових органів, необхідних документів, що автоматично робить документи такими, що нічого не підтверджують.
Якщо документів достатньо для цілей реєстрації податкової накладної, суд зазвичай скасовує такі рішення за формальними ознаками, не досліджуючи зміст господарських відносин, не говорячи вже про їх реальність. Таку позицію поділяє й бізнес-омбудсмен:
«РБО підтримує такий погляд судів, і ми розуміємо, що такий обсяг документів для подолання сумнівів є унікальним, залежить від організації господарських взаємовідносин, але дуже часто перелік питань показників, зазначених в рішеннях контролюючих органів, не співпадає з дійсними сумнівами податкового органу».
Зміна форми рішень по ризиковості в січні ц.р. і впровадження етапу подання додаткових документів в комісію регіонального рівня у березні ц.р. є, на думку РБО, є кроками у напрямку налагодження цих питань. Разом із тим, тут рано зупинятися, адже часто і оновлені вимоги виконуються формально на місцях.
Питання відповідності платника податку критеріям ризиковості. За словами Романа Ващука, зазвичай контролюючий орган приймає рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості за результатами податкової інформації, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функції контролю, а не в рамках процедури подання останнім податкової накладної для реєстрації.
ДПС не може аналізувати зв’язки між компаніями, допоки немає факту реєстрації між ними податкової накладної, а вже згодом ця накладна, тобто операція між компаніями, може стати причиною для ризиковості платника. З позиції судів, яку відстежують в РБО, сьогодні рішення комісії щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості ПДВ має передувати складання і направлення таким платником податкової накладної в розрахунку на коригування.
Тож розбіжні підходи в цьому питанні між ДПС та судами Роман Ващук назвав «інверсією». З огляду на це він навів постанову Верховного Суду від 23 червня 2022 року, у якій говориться про те, що суд погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції, що рішення прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної, що суперечить положенням Порядку № 1165. При цьому доповідач зауважив:
«Єдність судової практики найкращим чином відповідає вимогам передбачуваності, ефективному захисту прав людини в даній категорії справ. Однак звалювати всіх проблем податкової системи на суди – не панацея. Бо судове оскарження є обтяжливим для бізнес-спільноти, оскільки зазвичай триває не менше року, протягом якого у покупця відсутня можливість скористатись податковим кредитом, а продавець не може зменшити свої податкові зобов’язання».
Сторони вже традиційно мають умови в господарських договорах, що в разі нереєстрації податкової накладної своєчасно покупець заплатить менше, а решта оплати відбудеться в момент реєстрації. Тим самим, на думку Романа Ващуа, спотворюється суть господарських операції:
«Так само й для держави через надмірну завантаженість судів однотипними справами не додає репутації податковим органам і не сприяє побудові довіри, яка є найбільш дефіцитним елементом відносин бізнесу і суспільства до держави».
На думку Романа Ващука, держава має або забезпечити впровадження процедур перегляду правозастосовної практики, ДПС України має зважати на це, втілювати, або ініціювати зміни до чинного законодавства з метою легалізації власного бачення, як має функціонувати СМОКР. Це, в свою чергу, знизить кількість адміністративних скарг і позовів, сприятиме підвищенню рівня довіри до державних інституцій та зменшенню корупційних ризиків.
Доповідач зауважив, що жити державі в обличчі судів в одній парадигмі і в обличчі податкових органів в іншій – найгірший для суспільства і бізнесу варіант. Тому тут провідну роль може відігравати Верховний Суд.
Бізнес-омбудсмен закликав до продовження започаткованого діалогу судової гілки влади з податковими органами і з бізнесом:
«Верховний Суд може допомогти у створенні ефективного механізму зворотного зв’язку, наданні ширшої статистики, зокрема, по справах із зобов’язанням суб’єкта владних повноважень скасувати рішення про відповідність критеріям ризиковості, прийняттю таблиць даних та сприянню досягнення спільної мети. Потрібно напрацьовувати подальші зміни!»
Насамкінець Роман Ващук визначив два стислих пріоритети для держави: менше чіплятися до дрібниць і краще готувати та виписувати рішення. І звісно ж, чути голос як бізнесу, так і судів.
Репортаж з першої сесії онлайн-конференції читайте за посиланням.