![23_Money](https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/cometa.news/wp-content/uploads/2024/05/14025300/23_money.jpg)
Безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню на підставі статті 1212 ЦК України, якщо особа, знаючи про відсутність у неї такого обов’язку, все-таки здійснила їх сплату.
Це акцентував Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2024 року у справі № 127/12240/22.
За обставинами справи
Позивач просив стягнути з відповідача грошові кошти як безпідставно набуті останнім. Вказував, що він із відповідачем усно домовилися про створення та фінансування спільного бізнес-проєкту з подальшою його реєстрацією та виділенням часток. Письмові договори між ними не укладалися.
На забезпечення виконання узгоджених домовленостей у період із липня до грудня 2021 року він здійснив грошові перекази на банківський рахунок відповідача у розмірі більш ніж пів мільйона гривень. Проте відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо створення бізнесу та ухиляється від спілкування.
Тож позивач вважав, що вказані кошти підлягають поверненню як безпідставно набуті на підставі статті 1212 ЦК України.
Міський суд задовольнив позов та стягнув на користь позивача безпідставно набуті кошти. Вказане рішення залишив у силі апеляційний суд.
Суди зважали на те, що грошові кошти, які належали позивачу, набуті відповідачем без достатньої правової підстави, тож наявні підстави для застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 ЦК України.
Висновки ВС
Касаційний цивільний суд у складі ВС вказав на помилковість висновків судів, відмовив у задоволенні позову, зробивши такі правові висновки.
Тлумачення статей 1212, 1215 ЦК України свідчить, що під час визначення того, чи підлягають безпідставно набуті грошові кошти потерпілій особі, слід враховувати, що акти цивільного законодавства мають відповідати змісту загальних засад, зокрема добросовісності. В основі доктрини venire contra factum proprium лежить принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
«Суди не звернули уваги, що безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов’язання (відсутній обов’язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, оскільки вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів», — зауважив КЦС ВС.
Суд зауважив, що позивач добровільно перераховував на картковий рахунок відповідача кошти, знаючи, що між ним і відповідачем відсутнє зобов’язання (відсутній обов’язок) із повернення коштів, а тому поведінка позивача є суперечливою (тобто потерпіла особа вільно і без помилки погодилася на настання невигідних для себе наслідків). Водночас позивач перераховував відповідачу кошти тривалий час, а саме пів року, регулярно, різними сумами (всього було 37 платежів), зазначаючи, що призначенням платежу є поповнення карткового рахунку відповідача.
Оскільки позивач не був зобов’язаний перераховувати кошти з огляду на відсутність договірних відносин із відповідачем щодо створення спільного бізнесу, а також будь-яких інших зобов’язань, проте здійснював ці платежі протягом тривалого часу, регулярно, його поведінка щодо вимоги повернення цих коштів є вочевидь суперечливою та недобросовісною.
Отже, немає підстав для задоволення позовних вимог про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.