Верховній Раді пропонують змінити КПК для унормування питань про повноваження для розслідування кримінальних проступків. Відповідний законопроєкт №6481 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України в частині удосконалення здійснення досудового розслідування та судового провадження щодо кримінальних проступків» розробив та подав уряд.
Перш за все проєкт передбачає доповнення КПК по всьому тексту словом “дізнавач” у відповідних відмінках, щоб наділити його тими ж самими правами і обов’язками, які є у слідчого або прокурора, та необхідні для реалізації завдань. Йдеться про складення документів, подання клопотань, вирішення питань тощо.
Серед суттєвих змін:
встановлення загального строку для закінчення досудового розслідування -протягом місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку. При цьому продовжити строк розслідування можна до 2 місяців.
Нагадаємо, зараз на розслідування кримінального проступку у дізнавача є 72 години на розслідування, або 20 днів, якщо підозрюваний не визнає вини або необхідне проведення слідчих дій, або 1 місяць, якщо підозрюваний вимагає проведення експертизи.
можливість створення групи дізнавачів для розслідування проступків; розширення кола обов’язків керівника органу дізнання та наділення його повноваженнями розслідування кримінальних проступків з правами дізнавача; можливість проводити НСРД за рішенням керівника органу дізнання або дізнавача; скасовується обмеження використання процесуальних джерел доказів, отриманих при розслідування проступку, у кримінальному провадженні щодо злочину, окрім як на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора; передбачається можливість проведення підготовчого засідання за потреби його проведення — за ухвалою суду.
Зміни щодо особи, пізознюваної у вчиненні кримінального проступку
Проєкт передбачає, що затримати особу, підозрювану у вчиненні кримінального проступку, можна буде у випадках, якщо:
її застали під час або одразу після вчинення кримінального проступку, або замаху на його вчинення; очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події, або інші отримані у визначеному цим Кодексом порядку відомості вказують на те, що саме ця особа вчинила кримінальний проступок; особа ухиляється від органів досудового розслідування чи суду.
Стан алкогольного або іншого сп’яніння не буде безумовною підставою для затримання.
При цьому особу може бути затримано:
до 24 годин – за умови, якщо особа перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння та може завдати шкоди собі або оточуючим; до 72 годин – за умов, якщо особа відмовляється виконувати законну вимогу уповноваженої службової особи щодо припинення кримінального проступку або чинить опір, чи намагається залишити місце вчинення кримінального проступку, або ухиляється від органів досудового розслідування чи суду.
Про затримання особи складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються:
місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов’язків затриманого.
У разі якщо на момент затримання прізвище, ім’я, по батькові затриманої особи не відомі, у протоколі зазначається докладний опис такої особи та долучається її фотознімок. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому та надсилається прокурору.
Також змінами до КПК пропонують скасувати виключення з права сторони кримінального провадження, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, право отримувати від учасників кримінального провадження та інших осіб за їх згодою пояснення, які не є джерелом доказів.