російські окупанти вкрали в України вже майже 0,5 млн тонн зерна. Частину його вони планували незаконно продати на зовнішніх ринках. Перші повідомлення про рух російських суден із награбованим збіжжям суден з’явилися наприкінці квітня.
Канал постачання мав пролягати від портів підсанкційного тимчасово окупованого Криму до Єгипту. Але після того, як українське МЗС зірвало єгипетський курс, — судна росії попрямували до Лівану.
Однак і цей злочинний план силами українських дипломатів зруйновано! Ліванська Республіка відмовилася приймати награбоване, і тим самим вкотре висловила глибоку підтримку Україні.
ЗЕРНОВА ЕПОПЕЯ
Треба зауважити, що нині Ліван перебуває в досить складній економічній ситуації й особливо потребує поставок зерна. Вторгнення росії в Україну ще більше загострило продовольчу кризу, яка була й раніше на Близькому Сході. Саме Ліванська Республіка є одним із найбільш залежних від України імпортерів пшениці. За даними ліванської митниці у 2021 році у загальному обсязі імпортованої до Лівану пшениці українська частка складала понад 80%. Через заблоковані українські порти та заміноване Чорне море у Лівані зросли ціни та вже не вистачає зерна для елементарних потреб, хліба.
Традиційні ліванські коржі — мануші виготовляють переважно з українського борошна.
Джерело: middleeasteye.net
«Упродовж менш ніж двох років ліванський народ одна за одною переживає 4 великі кризи. Це економічна та фінансова криза 2019 року, криза, спричинена пандемією COVID, вибух у порту Бейрута 4 серпня 2020 року та війна в Україні» — підкреслює Самі Надер, директор Інституту стратегічних справ Леванту (LISA).
Завдяки злагодженій роботі Посольства України в Лівані російські судна не отримали «зеленого світла» на вхід у порт. Адже награбоване збіжжя не вирішить докорінно проблему, а лише ускладнить ситуацію. Відтак міжнародна солідарність, логіка та здоровий глузд перемогли. Крім того, Ліван цими днями отримав від Світового банку позику на 150 млн. доларів на закупівлю зерна.
«Багатоденна епопея з трьома російськими кораблями «Матрос Позінич», «Матрос Кошка» і «Міхаїл Нєнашев», завантаженими краденим українським зерном (по 27 тис. тонн кожний), завершилася. З Бейруту вони пішли також шляхом «русского воєнного корабля» — повідомив на своїй сторінці у Фейсбук Посол Ігор Осташ.
Він додав також, що українські дипломати працювали особливо посилено й діяли фактично на випередження. Після того, як Єгипет відхилив запит судна «Матрос Позінич» на вхід до порту Александрія, судно попрямувало на Близький Схід і заявило портом призначення столицю Лівану Бейрут. Тим же маршрутом рухалися й два інші кораблі. «З самого початку ми прорахували всі можливі варіанти. Навіть той, якщо б справді російські судна прибули у столицю Лівану. Для цього ми зібрали команду ліванських юристів, пропрацювали з ними юридичний сценарій для арешту кораблів та готувалися до судового позову.»
Посол також додав, що актуальність такого сценарію не зникла. Тому українська сторона надалі буде документувати всі випадки злочинного мародерства і поповнювати доказову юридичну базу. Адже судна з українським збіжжям поплили до Сирії. А далі «Матрос Позінич» знову повертається у Севастополь. Не виключено, що для повторного завантаження краденим зерном.
«Матрос Позінич» у сирійському порту Латакії. Супутниковий знімок. Джерело: CNN
Судно «Матрос Позінич» названо на честь російського солдата, який загинув у Сирії у 2015 році, коли відбувалася незаконна військова інтервенція росії у Сирії
Українське МЗС та Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вже офіційно заявив, що «кожен причетний до продажу, транспортування чи купівлі украденого зерна є співучасником злочину. Такі дії матимуть адекватні міжнародно-правові наслідки».
Водночас нагальним залишається й питання забезпечення зерном ліванського народу. Наша держава зараз повинна підтримати країну, яка зайняла принципову позицію у цій історії з краденим зерном, і яка першою в арабському світі засудила російську агресію. Адже ми розуміємо пряму залежність наших близькосхідних друзів і партнерів від українського експорту. Зараз триває робота над налагодженням нових логістичних шляхів, зокрема через порти на Дунаї і через Румунію.
Андріана Біла
Владислав Прокопенко — Редактор новостей
Настоящий кошмар для журналистов! Режет и корректирует, требует пунктуальности и отчетов!
«Во всем должен быть порядок и дисциплина!»
Образование:
2000 — 2006
- Київський Національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики
Журналистка:
- 2019 новостной портал Комета
- 2016-2019 Редактор ленты новостей «Голос свободы»
- 2013-2016 Контент-менеджер «Обозреватель»
- 2007-2013 Контент -менеджер «Связной»
- 2005-2006 Внештатный корреспондент СМИ
