Руслан Хаврюта Блогер
Блогер Руслан Хаврюта розмірковує на тему скандала з тіктокершою та задається питанням — а хто винен у тому, що українські діти кинуті на призволяще.
@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace { padding-bottom: 56.21%; z-index: 9; margin: 10px 0; order: -2; } #mobileBranding { margin: 0 !important; } }
Зараз багато громадян заголосили «господи, що ж буде, коли оці діти з тік-тока підуть на вибори». Пам’ятаю, пару років тому я писав постік на тему «ми з вами ахуєєм, коли школота, що росте на фейсі піде на вибори», бо ніхто цими пісюлєтами толком не займався, державної інформаційної політики як не було при патріотичній владі, так немає і зараз, бюджети мінінформації вбахувались в придворних полтав та соколових, замість розвитку толкового і цікавого україномовного контенту, який би можна було дивитись (вибачте, ржати з вати в чатрулетці чи новасті на рускам шоб там панімалі — це лайно).
Мені тоді розповідали, що у нас хороші діти ростуть, що он як все жовто-синьо, вони бачать війну і точно не будуть варитись в рускіх інфо-щщях. Ну а тепер, коли полетіли перші ластівочки у вигляді дітей з тіктока, які ростуть в інформаційному полі росії чи личинок ментів, які співають вороваєк, ми тут присіли на сраку. І якщо поодинокі випадки ще вдавалось гасити громадянам інформаційно, чи особистим контактом, то коли ці випадки підуть десятками, то жодна патріотична спільнота це не вивезе. А державної інформаційної політики як не було — так і немає.
Гроші в контент як не вкладались — так і не вкладаються. І навіть самі патріотичні лідери далі продовжують утримувати ручних блогерів, замість застування толкових освітніх проектів, бо єдине, що може якось щось змінити — це освіта і якісний контент, який би було легко і приємно споживати, а не бігати за українським перекладом голим через кущі кропиви.
Мало того, багато рафінованої, типу, проукраїнської, публіки періодично бомбить то на темі блокування російських соцмереж, то на мовному законі. І потім якісь редактори якихось київських видань освітлюють неосвітлені дороги Києва своїми палаючими пердаками на тему «ущємляют нідають гаваріть парускі». Далі буде більше.
Українське має бути доступне в один клік, швидко, навіть безкоштовно. Тому що зараз, щоб отримати українське — треба докладати зусиль і якщо ти не сильно обтяжений державницьким мисленням — ти обереш перше, що знайдеш, а з вірогідністю 99% — це буде російське. Наш ютуб — політично-непрофесійна шляпа, дуже часто, а російський на порядки краще і лізе скрізь.
Пост Руслана Хаврюти на фейсбуці: